Фотореактивація — це процес, за якого біологічні системи, пошкоджені ультрафіолетовим (УФ) випромінюванням, відновлюють свою життєздатність під впливом світла довгохвильової ділянки спектра.

Механізм фотореактивації

УФ-випромінювання може пошкоджувати ДНК, утворюючи тимідинові димери (з’єднання між двома сусідніми тимідиновими залишками), що порушує структуру ДНК та її здатність до реплікації та транскрипції.
Фотоліази — спеціалізовані ферменти, що активуються світлом у видимому діапазоні спектра (зазвичай світло 450-490 нм) і відновлюють правильну структуру ДНК, розриваючи тимідинові димери.
Цей процес спостерігається у багатьох організмів, від бактерій до людини, хоча у людей фотореактивація є обмеженою в порівнянні з іншими видами.

Застосування фотореактивації

Відновлення ДНК після УФ-пошкоджень, що важливо для клітин, які піддаються впливу сонячного світла.
Вчені вивчають можливість застосування фотореактивації в медицині, зокрема для лікування шкірних захворювань, пов’язаних з пошкодженням ДНК від УФ-випромінювання (наприклад, при лікуванні деяких видів раку шкіри).

Цей механізм активно використовується в природі, але в людини є певні обмеження через відсутність ферментів, здатних ефективно виконувати фотореактивацію в усіх типах клітин.