ГІПЕРКАЛЬЦІЄМІЯ

ГІПЕРКАЛЬЦІЄМІЯ – підвищення концентрації кальцію в плазмі крові (понад 2,6 ммоль/л); Г. може розвиватися при надлишковому надходженні або посиленій абсорбції кальцію в кишках, гіпервітамінозі D, прийманні антацидних засобів, які містять кальцій, при гіперпаратиреоїдизмі, гіпофосфатемії, тиреотоксикозі, порушенні обміну кальцію в кістковій тканині, процесах, які супроводжуються руйнуванням кісток, ацидозі; клінічно Г. проявляється порушеннями свідомості, м’язовою слабкістю, анорексією, нудотою, блюванням, ослабленням моторики кишок, патологічними переломами кісток, порушеннями серцевого ритму, утворенням конкрементів, внаслідок преципітації кальцію в ниркових канальцях; на ЕКГ – укорочення інтервалу Q–T.