ГІПОКАЛІЄМІЯ
Гіпокаліємія — це стан, при якому концентрація калію у сироватці крові знижується нижче 3,5 ммоль/л. Вона може бути спричинена тривалим блюванням, діареєю, тяжким алкоголізмом, гіперальдостеронізмом, метаболічним алкалозом, тривалим прийомом діуретиків (крім калійзберігаючих) та застосуванням стероїдних гормонів.
Клінічні прояви
- Порушення нервово-м’язової провідності: м’язова слабкість, зниження моторики кишок, гіпорефлексія, парестезії.
- Можливі порушення серцевого ритму, зокрема аритмії.
- На ЕКГ: подовження сегмента Q–T, зниження амплітуди зубця Т, депресія інтервалу ST, інверсія зубця Т, подовження інтервалу PR, поява патологічного зубця U, який може зливатися з зубцем Т.
Лікування
- Заміщення калію: при легкій гіпокаліємії — пероральні препарати (наприклад, калій хлорид, Аспаркам, Панангін).
- При важкій гіпокаліємії або постійній втраті калію — внутрішньовенне введення розчинів калію (наприклад, калій хлорид або бікарбонат калію).
- Обов’язково виявлення та корекція причини гіпокаліємії, а також моніторинг серцевого ритму та інших електролітів.
Додаткові рекомендації
- При гіпокаліємії слід оцінити концентрацію магнію, кальцію, фосфору та кислотно-лужну рівновагу.
- У разі важких симптомів лікування проводиться в стаціонарі з постійним моніторингом ЕКГ.
Гіпокаліємія — потенційно небезпечний стан, що вимагає своєчасної діагностики та адекватного лікування.
