ГІРСЬКА ХВОРОБА ХРОНІЧНА – у механізмі розвитку Г. х. х. вирішальне значення належить легеневій гіпертензії та перевантаженню правих відділів серця; захворювання розвивається поступово і проявляється зменшенням працездатності, подразливістю, зниженням волі; з часом можливі галюцинації, маніакальні та параноїдні стани, світлобоязнь, напади амаврозу і втрата слуху; об’єктивно виявляється ціаноз, обличчя має вишнево-ціанотичне забарвлення; часто – «барабанні пальці»; пульс частий, межі серця перкуторно розширені вправо; вислуховується акцент і розщеплення ІІ тону.