ГЛУХОНІМОТА – вроджена або набута в ранньому дитинстві глухота, яка поєднується з неможливістю опанувати словесне мовлення без спеціальних прийомів навчання або з втратою мовлення, що частково розвинулась до моменту втрати слуху.

Ai

Глухонімота – це стан, коли людина має одночасні проблеми із слухом і мовленням. Це може виникнути з різних причин і мати різні ступені важкості. Глухонімота може бути спричинена генетичними факторами, вродженими вадами слухово-мовленнєвого апарату, травмами голови або іншими медичними станами.

Люди з глухонімотою можуть мати обмежену можливість сприймати звуки і висловлювати свої думки та почуття за допомогою мовлення. У багатьох випадках такі особи вивчають жестову мову або використовують комунікаційні допоміжні засоби, такі як письмо, жестові жести, спеціальні пристрої або програми для комунікації.

Важливо підкреслити, що глухонімота не завжди означає відсутність можливості сприймати та виражати інформацію. З відповідною підтримкою та навчанням, багато людей з глухонімотою можуть розвивати способи комунікації і вести повноцінне життя.