ГЛУХОТА КОНДУКТИВНА – Г., зумовлена ураженням елементів звукопровідної системи – зовнішнє вухо, барабанна перетинка, слухові кісточки, отвори лабіринту, перилімфа, ендолімфа та базилярна пластинка.

Ai

Кондуктивна глухота – це вид глухоти, при якому виникають перешкоди або порушення в передачі звукових хвиль внутрішньому вуху. Ця форма глухоти стосується передачі звуку в зовнішньому та середньому вушках, які є частиною апарату проведення звуку. Основні причини кондуктивної глухоти включають:

Воскова пробка: Накопичення воску в зовнішньому слуховому каналі може заблокувати передачу звуку до вуха.
Запалення вушка: Запалення вушка (отит) може призвести до збільшення вироблення виділення та збільшення тиску в слуховому каналі, що впливає на передачу звуку.
Травматичні ушкодження: Пошкодження або переломи ушка можуть вплинути на передачу звуку.
Порушення у структурах середнього вушка: Це може включати в себе такі стани, як застійна серозна відомість або просте перегородження слухової труби.
Вади розвитку: Деякі люди народжуються з вродженими аномаліями апарату проведення звуку, які можуть призводити до кондуктивної глухоти.

Кондуктивна глухота може бути лікувана в залежності від причини. Це може включати в себе видалення воскової пробки, антибіотики для лікування запалення вушка, реконструкцію пошкоджених структур, або корекцію вад розвитку. У деяких випадках призначення слухових апаратів може бути ефективним методом відновлення слуху.