ГУАНІЛОВА КИСЛОТА – гуанозинфосфорна кислота; складається з гуаніну і фосфорної кислоти; входить до складу нуклеїнових кислот; міститься в органах і тканинах людини та тварин також і у вільному стані.

Ai

Гуанінова кислота (гуанін) – це одна з чотирьох основних азотистих основ у Дезоксирибонуклеїновій кислоті (ДНК) і Рибонуклеїновій кислоті (РНК). Гуанін є однією з нуклеотидних одиниць, що складаються з нитрогенової бази, цукру та фосфату, і він грає важливу роль у зберіганні та передачі генетичної інформації в живих організмах.

Гуанін (Г) – це пуринова база, і він утворює комплементарні пари з цитозином (С) у ДНК та РНК. Пара гуанін-цитозин (G-C) є однією з двох основних парних основ, іншою є аденін-тимін (A-T) у ДНК і аденін-урацил (A-U) у РНК.

Гуанін також грає важливу роль в процесах енергетики в клітинах, беручи участь у складанні нуклеотидів аденозинтрифосфату (АТФ) та гуанозинтрифосфату (ГТФ), які є основними носіями енергії в клітинах. Гуанін також може бути включений у структуру нуклеотидів РНК, різних кофакторів та інших важливих молекул в клітинах.

Генетична інформація, яка зберігається в ДНК, кодується через послідовність нуклеотидів, включаючи гуанін, і вона визначає розвиток та функціонування живих організмів.