ІМУНІТЕТ ПРОТИВІРУСНИЙ – захисні фактори і механізми організму, спрямовані на відновлення постійності внутрішнього середовища організму хазяїна шляхом розпізнання вірусних агентів і гальмування їх біологічної активності. Розрізняють два види несприйнятливості проти вірусів: 1) природну, що пов’язана з вродженою або такою, що розвивається з віком, стійкістю організму до певних вірусних інфекцій, яка грунтується на відсутності чутливих клітин або підвищеній їх резистентності, а також на біологічній інактивації за участю фагоцитарних факторів, нормальної температури тіла або неспецифічних інгібіторів; 2) набуту, що утворюється після перенесення хвороби або штучної імунізації живими або убитими вакцинами, до складу яких входять активні віруси або їх превентивні антигени.