ІМУНОГЛОБУЛІНИ – білки, які утворюються в лімфоїдних клітинах (В-клітини) і мають властивості антитіла; на поверхні В-клітин рецепторами для антигенів є специфічні поверхневі імуноглобуліни (nIg); після того, як за їх допомогою В-клітина зв’язує розчинний антиген, відбувається ряд процесів (проліферація, диференціація), що закінчуються секрецією молекул імуноглобуліна (Ig), які являють собою специфічні антитіла до даного антигена; І. складаються із двох тяжких і двох легких ланцюгів, кожний із яких має константні (постійні) і варіабельні ділянки (С- і V-ділянки); антигени зв’язуються з варіабельними ді лянками; на хромосомному рівні константна ділянка кодується С-генами, варіабельна ділянка легких ланцюгів – V- i J-генами, тяжких ланцюгів – V-, D- i J-генами; біологічні властивості Ig того чи іншого класу визначається послідовністю аміноксилот у константній ділянці тяжкого ланцюга; функції різних класів різні.