ЛІМФОГРАНУЛЬОМАТОЗ

ЛІМФОГРАНУЛЬОМАТОЗ – злоякісне новоутворення з первинною локалізацією в лімфоїдній тканині. Л. має хроніч ний перебіг з періодами спонтанних ремісій і загострень. Для Л. характерні своєрідні порушення імунологічного статусу. Вже на ран ніх стадіях захворювання з’являються ознаки згасання гіперчутливості сповільненого типу, знижується відсоток лімфоцитів, що вступають у реакцію бласттрансформації при сти муляції мітогенами і в реакцію розеткоутворення з еритроцитами барана. Ці порушення зумовлюються якісними змінами в системі Тлімфоцитів хворих на Л. Гуморальний імунітет тривалий час залишається незміненим. Лімфогранульоматозна тканина являє собою поліморфно-клі тинний ін фільтрат, що складається з лімфоїдних елементів у стані різної функціональної активності, з гістіоцитарних елементів, плазматичних клітин, еозинофілів, серед яких розміщуються одноядерні клітини Ходжкіна і багато ядерні клітини Ріда – Штернберга (Березовського – Штернберга). Грунтуючись на кількісних взаємо відношеннях лімфоцитів, діагностичних клі тин Ріда – Штернберга та клітин Ходж кіна, виді лено 4 основні гістологічні ва ріанти Л. та 1 умовний: з лімфоїдним переважанням, нодулярний склероз, змішаноклітинний та з лімфоїдним виснаженням; як умовний варіант – сповнена лімфоцитів класична хвороба Ходжкіна (лімфо гранульоматоз).