ЛІОФІЛЬНІСТЬ

ЛІОФІЛЬНІСТЬ – здатність високодисперсних часток речовини, зокрема біополімерів, взаємодіяти з молеку лами рідкого дисперсного середовища. При цьому утворюються ліофільні дисперсні системи, в яких навколо іонів, молекул та колоїдних часток розчину утворюється шар орієнтованих молекул розчинника, що запобігає коагуляції диспергованої речовини. Має значення для формування вторинних, третинних та четвертинних структур нуклеїнових кислот, для утворення елементарних біологічних мембран тощо.