Лізоцим — це природний фермент, який має потужні антимікробні властивості. Він діє як мурамідаза, руйнуючи клітинну стінку грам-позитивних бактерій шляхом гідролізу пептидоглікану, що призводить до їх загибелі.

Основні характеристики лізоциму:

Природне походження – міститься у виділеннях людини (слізна рідина, слина, молоко), деяких тварин та рослин.
Антибактеріальна дія – ефективний переважно проти грам-позитивних бактерій, а також деяких грам-негативних бактерій при пошкодженій зовнішній мембрані.
Застосування – використовується у фармакології (очні краплі, спреї для горла, антисептики), харчовій промисловості (як консервант), а також у дослідженнях і біотехнологіях.

Цікаво, що лізоцим відкрив Олександр Флемінг у 1922 році, ще до відкриття пеніциліну. Хоча він не такий потужний, як антибіотики, його природна присутність у людському організмі робить його важливим компонентом імунної системи.