МЕНІНГІТ
МЕНІНГІТ – запалення оболонок головного та спинного мозку; за характером запального процесу в оболонках та змін цереброспінальної рідини, розрізняють серозний і гнійний М.; за етіологією розрізняють: І. Бактеріальний менінгіт. А. Гнійні форми: а) менінгококовий (епі демічний цереброспінальний); б) пневмококовий; в) спричинений паличкою Афанасьєва – Пфейффера; г) стрептококовий; д) стафілококовий; е) гонококовий; є) спричинений синьогнійною паличкою; ж) сальмонельозний; з) черевнотифозний (паратифозний); и) колібацилярний; і) ліс те ріозний; Б. Серозні форми: а) ту бер кульоз ний; б) сифілитичний; в) міко плазмовий; г) лептоспірозний. ІІ. Вірусний менінгіт (серозний): а) гострий доброякісний лімфоцитарний хоріоменінгіт; б) спричинений вірусом епідемічного паротиту; в) спричинений ентеровірусами (ЕСНО і Коксакі); г) герпетичний; д) грипозний. ІІІ. Ме нін гіт, викликаний грибками і найпростішими (серозний або гній ний): а) бластомікозний; б) кокцидіоїдозний; в) токсоплазмовий; г) кандидозний; д) мукорозний; е) амебний; залежно від розвитку і перебігу виділяють блисквичний, гострий, підгострий і хронічний М.; за локалізацією патологічного процесу М. буває базальним, конвекситальним, мезодіенцефальним, спінальним.