МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ

МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ – основним ініціююч им чинником розвитку і першочерговою ланкою формування М.с. є ожиріння, а саме: його “центральний” або “андроїдний” тип, тобто переважний розподіл жирової тканини в ділянці тулуба, порівняно з відкладанням жиру на стегнах та сідницях; при даному типові ожиріння адипоцити вісцеральної жирової тканини декретують вільні жирні кислоти, які пригнічують поглинання інсуліну печінкою; це призводить до гіперінсулінемії і відносної інсулінорезистентності, які поєднуються з гіперглікемією та гіпертригліцеридемією; гіперінсулінемія спричинює розвиток артеріальної гіпертензії внаслідок посилення реабсорбції натрію в нефронах і затримки рідини, стимуляції симпато-адреналової системи, підвищення вмісту внутрішньоклітинного кальцію і ремоделювання артерій з потовщенням медії; також до М.с. включають гіперурикемію, мікроальбумінурію, ендотеліальну дисфункцію, прокоагуляційні зміни в крові, гіперлептинемію, підвищений вміст цитокінів, особливо інтерлейкіну-1 та фактора некрозу пухлин.