МІОКАРДИТ СКАРЛАТИНОЗНИЙ

Скарлатинозний міокардит — це запальне ураження серцевого м’яза (міокарда), що виникає як ускладнення скарлатини. Це захворювання спричиняється β-гемолітичним стрептококом групи А, який виробляє токсини, що безпосередньо або опосередковано через імунні механізми ушкоджують міокард.

Основні характеристики:

1. Етіологія (причини):

• Збудник: β-гемолітичний стрептокок групи А.
• Ураження міокарда може бути зумовлене:
  • Прямою токсичною дією стрептококового токсину.
  • Імунними механізмами: імунна система атакує власний міокард через розвиток аутоімунної реакції (інфекційно-алергічний міокардит).

2. Патогенез (механізм розвитку):

• Токсини стрептокока викликають запалення в міокарді, що може супроводжуватися набряком, пошкодженням кардіоміоцитів та порушенням їхньої функції.
• У разі імунологічного ураження відбувається розвиток аутоімунної відповіді, яка ще більше посилює запалення та спричиняє деструктивні зміни в серцевому м’язі.

3. Клінічні прояви:

• Легкий перебіг (частіше):
  • Помірна слабкість.
  • Легка тахікардія (почастішання серцебиття) навіть у стані спокою.
  • Зниження толерантності до фізичних навантажень.
• Тяжкий перебіг (рідше):
  • Біль у ділянці серця.
  • Виражена тахікардія або аритмія (порушення серцевого ритму).
  • Ознаки серцевої недостатності: задишка, набряки, холодні кінцівки.
  • Зміни на ЕКГ (екстрасистолія, порушення провідності, низький вольтаж зубців).
• Симптоми можуть проявитися в гострій фазі скарлатини або через 1–2 тижні після перенесеного захворювання.

4. Діагностика:

• Анамнез:
  • Наявність скарлатини або її ускладнень.
• Фізикальне обстеження:
  • Систолічний шум над верхівкою серця.
  • Прискорений пульс, аритмія.
• Інструментальні методи:
  • ЕКГ: ознаки запалення або порушення ритму.
  • Ехокардіографія: визначення зони ураження міокарда, зниження скоротливої здатності.
• Лабораторні аналізи:
  • Підвищення рівня С-реактивного білка (СРБ), лейкоцитоз, прискорення ШОЕ.
  • Підвищення рівня антитіл до стрептокока (ASO – антистрептолізин О).

5. Лікування:

• Етіотропне (боротьба зі збудником):
  • Антибіотики (пеніцилін, макроліди) для знищення β-гемолітичного стрептокока.
• Протизапальна терапія:
  • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
  • У разі тяжкого перебігу — кортикостероїди для зменшення запального процесу.
• Симптоматична терапія:
  • Серцеві глікозиди, якщо є серцева недостатність.
  • Антиаритмічні засоби при порушенні ритму.
  • Метаболічні препарати для підтримки кардіоміоцитів (мілдронат, рибоксин).
• Постільний режим і зниження фізичних навантажень до стабілізації стану.

6. Прогноз:

• При легкому перебігу: стан нормалізується після терапії без стійких змін у серці.
• При тяжкому перебігу: можливе формування кардіосклерозу, аритмій або хронічної серцевої недостатності.

7. Профілактика:

• Своєчасне лікування скарлатини антибіотиками.
• Дотримання рекомендацій лікаря щодо постільного режиму в гострій фазі захворювання.
• Спостереження за станом серця після перенесеної інфекції.

Висновок:

Скарлатинозний міокардит є серйозним ускладненням, яке потребує ранньої діагностики та адекватного лікування для запобігання довгостроковим наслідкам.