НАБРЯК І НАБУХАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Н. І НАБУХАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ – процес, який характеризується розладами церебрального кровообігу, а також порушеннями водно-сольового та інших видів обміну в головному мозку і проявляється в інтра- і інтер структуральній гіпергідратації, яка призводить до збільшення об’єму вмісту черепа і підвищення внутрішньочерепного тиску. Залежно від етіологічних факторів виділяють пухлинний, травматичний, післяопераційний, токсичний (інтоксикаційний), запальний, ішемічний, осмотичний, гідростатичний набряк і набухання головного мозку; залежно від патогенетичних особливостей розрізняють вазогенний і цитотоксичний Н. н. г. м. Набрякова рідина накопичується в тка нині головного мозку нерівномірно: у бі лій речовині вона розміщена переважно в інтерстиційних просторах, у сірій – інтрацелюлярно, причому набухають, головним чином, гліальні елементи, а нейрони часто бувають навіть зморщені.