ОРГАНОГЕНЕЗ

Органогенез (від грец. ὄργανον – орган і γένεσις – народження, походження) – це процес виникнення, формування та розвитку органів під час ембріонального розвитку організму. Він є складовою частиною онтогенезу та відбувається після стадії гаструляції.

Основні етапи органогенезу:

1. Закладка органів – формування зачатків майбутніх органів із зародкових листків.
2. Диференціація тканин – спеціалізація клітин і формування специфічної будови органів.
3. Морфогенез – зростання, набуття органами остаточної форми та функцій.

Походження органів із зародкових листків:

• Ектодерма → нервова система, епідерміс шкіри, органи чуття.
• Мезодерма → м’язова, скелетна, серцево-судинна, сечостатева системи.
• Ендодерма → травна та дихальна системи, епітелій внутрішніх органів.

Органогенез у людини триває з 4-го по 8-й тиждень ембріонального розвитку, після чого починається фетогенез – ріст і дозрівання органів плода.

Порушення органогенезу можуть призводити до вроджених вад розвитку (тератогенез), спричинених генетичними мутаціями, інфекціями, токсинами або радіацією.