ОСТЕОДИСТРОФІЯ ПАРАТИРЕОЇДНА

ОСТЕОДИСТРОФІЯ ПАРАТИРЕОЇД НА – захворювання, зумовлене первинним гіперпаратиреоїдизмом (звичайно пухлина); хронічна гіперпродукція паратгормону активізує остеокласти, що призводить до остеопорозу, утворення кістом у кістках та до спонтанних переломів; хвороба починається, як правило, у віці 20–40 років нехарактерними симп томами (болі в кістках, блювання, полі урія, полідипсія); поступово розвиваються обмеження рухомості, спонтанні переломи; спостерігається декальциноз кісток, аж до гранулярної атрофії; у метафізарних частинах утво рюються кісти, в епіфізах довгих кісток – інфільт рати гігантських клі тин; пороз хребців, кіфоз, псевдоартрози.