ОСТЕОХОНДРОПАТІЯ

ОСТЕОХОНДРОПАТІЯ – захворювання кістковосуглобового апарату, яке характеризується стадійним перебігом і проявляється асептичним некрозом деяких субхондрально розміщених, най більш навантажених ділянок скелету, їх ньою компресією і фрагментацією. Уражаються в основному епіфізи довгих і коротких трубчастих кісток, тіла хребців і інші губчасті кістки. Усі О. умовно поді ляють на 4 групи: 1) О. епіфізів трубчастих кісток; 2) О. коротких губчастих кісток; 3) О. апофізів (апофізити); 4) розсікаючий О. (часткові клиноподібні некрози суглобових кінців кісток). Рентге ноло гічно в розвитку О. виділені 5 ста дій: І – стадія підхрящевого некрозу; ІІ – стадія компресійного перелому; ІІІ – стадія розсмоктування; ІV – стадія регенерації; у кінцевій, V стадії відбувається або повне відновлення структури і форми кістки, або розвиваються ознаки деформуючого артрозу.