ОСТЕОХОНДРОЗ

ОСТЕОХОНДРОЗ – захворювання, в основі якого лежать дистрофічні зміни суглобового хряща і підлягаючої кісткової тканини. Терміном “О” частіше позначають дегенеративно-дистрофічні захворювання міжхребцевих дисків. У розвитку О. розрізняють кілька періодів. У першому періоді утворюються тріщини у внутрішніх шарах кільця і в драглис тому ядрі. Останнє проникає в тріщини, що утворилися, і подразнює нервові закінчення в периферичних шарах фіброзного кільця. Для цього періоду характерні рефлекторно-больові синдроми. Другий період пов’язаний з подальшим руйнуванням фіброзного кільця і погіршенням фіксації хребців між собою. Потім наступає період (третій) розриву фіброзного кільця; драглисте ядро витискується за межі фіброзного кільця, і утворюється грижа диска. Четвертий (заключний) період характеризується поширенням дегенеративного процесу на жовті зв’язки, міжостисті зв’язки та інші утворення. Продовжується процес сплощенням і рубцюванням міжхребцевого диска, що може призвести до його фіброзу. Прогресує деформуючий артроз у міжхребцевих і півмісяцевих суглобах. При неускладненому перебігу О. фіброз диска може означати досить стійку ре місію в розвитку захворювання. Рефлекторні прояви О. найчастіше проявляються такими синдромами: 1) вертебральні синдроми; 2) синдроми контрактури м’язів, що починаються на хребті і прикріплюються до інших кісток; 3) синдроми контрактури м’язів плечового поясу, тазу або кінцівок.