ОТОАНТРИТ
ОТОАНТРИТ – див.: Антрит.
ОТОАНТРИТ – див.: Антрит.
ОТОАУДІОН – прилад для визначення слуху; попередник аудіометра.
Отобленорея – це виділення слизово-гнійного або гнійного ексудату з зовнішнього слухового проходу, що зазвичай супроводжує запальні процеси середнього вуха. Основні…
ОТОГЕННИЙ – вушного походження; такий, що пов’язаний з вухом.
ОТОДИСТРОФІЯ – див.: Отосклероз.
ОТОКАЛОРИМЕТР – прилад для вливання в зовнішній слуховий прохід теплої або холодної води.
ОТОКОНІЯ – желатинозний шар отолітної мембрани разом із включеними в нього отолітами.
ОТОЛАРИНГОЛОГ – лікар – фахівець з оториноларингології.
ОТОЛАРИНГОЛОГІЯ – див.: Оториноларингологія.
ОТОЛІТИ – кристали вуглекислого кальцію, які покривають отолітову мемб рану; питома вага дорівнює приблизно 3, що значно вище, ніж в…
ОТОЛІТІАЗ – утворення щільних кальцієвих конкрементів у зовнішньому слуховому проході, як правило, навколо чужорідного тіла.
ОТОЛІТОВА МЕМБРАНА – тонковолокниста желатинозна мембрана, покрита шаром кристаликів вуглекислого кальцію; в О. м. заглиблені волоски волоскових (нейроепітеліальних рецепторних) клітин.