Глосарій

ФОСФАТЕМІЯ – вміст у крові неорганічного фосфору, який представлений переважно вільними аніонами фосфорної кислоти та її солями – фосфорнокислими натрієм, калієм, кальцієм та магнієм. У нормі їх концентрація становить у середньому 4–5 мг/100 мл.

ФОСФАТ-ДІАБЕТ – спадкове (успадкування за домінантним типом, зчепленим зі статтю) захворювання, яке зумовлене порушенням реабсорбції фосфору в ниркових канальцях. Перші симптоми захворювання, звичайно, проявляються у віці 1–2 роки. Спостерігається затримка росту, деформація скелета (О-подібні викривлення нижніх кінцівок, рахітичні «браслети» на…

ФОСФАТАЗИ – гідролітичні ферменти, що каталізують відщеплення фосфорної кислоти з органічних сполук. Ф. беруть участь у процесах всмоктування цукрів у кишечнику, секреції молока, окостеніння, розщепленні РНК і ДНК.

ФОСТЕРА – КЕННЕДІ СИНДРОМ – див.: Кеннеді синдром.

ФОССІУСА (A. VOSSІUS) КІЛЬЦЕПОДІБНА КАТАРАКТА – помутніння передньої частини капсули кришталика, яке розвивається після контузії очного яблука; зумовлене відкладанням на ній частинок пігменту райдужної оболонки.

ФОССІУСА (A. VOSSІUS) КІЛЬЦЕ – див.: Фоссіуса кільцеподібна катаракта.

ФОРШПІЛЬ – сексуальні дії, що мають на меті досягти обома партнерами психологічної і фізіологічної готовності для проведення статевого акту.

ФОРЦЕПС – акушерські щипці.

ФОРХХЕЙМЕРА (F. FORCHHEІMER) СИМПТОМ – висипи червоних плям на м’якому піднебінні; ознака краснухи.

ФОРСІУСА – ЕРІКСОНА (H.R. FORS ІUS – A. W. ERІKSSON) СИНДРОМ – комплекс спадкових (успадкування за рецесивним, зчепленим з Х-хромосомою, типом) аномалій ока: гіпоплазія жовтої плями, альбінізм очного дна; горизонтальний ністагм; відносна центральна скотома; астигматизм; дисхроматопсія, фотофобія, реактивна сльозотеча; міопія.

ФОРСЕЛЯ (J. FORSSELL) СИНДРОМ – нефрогенна поліцитемія внаслідок гіперфункції еритропоетинів нирок, що спостерігається при гіпернефромі, кістах, гідронефрозі, фіброміксомах та інших пухлинах нирок.

ФОРПОСТ-СИНДРОМ – психопатологічний прояв, який спостерігався за кілька років до виникнення психозу.

ФОРНІКОТОМІЯ – хірургічне руйнування провідних шляхів у склепінні мозку з одного або обох боків.

ФОРНЕЯ – РОБІНСОНА – ПАСКУ (W. R. FORNEY – S. J. ROBІNSON – D. J. PASCOE) СИНДРОМ – комплекс спадкових (успадкування за аутосомно-домінантним типом) аномалій: приглухуватість або повна глухота внаслідок нерухомості стремена в середньому вусі, мітральна вада серця, синостоз шийних…

ФОРНЕЯ (W. R. FORNEY) СИНДРОМ – див.: Форнея – Робінсона – Паску синдром.

ФОРМОУТВОРЕННЯ – див.: Морфогенез.

ФОРМОНІТРИЛ – див.: Синильна кислота.

-ФОРМНИЙ (лат. -formis – схожий) – частина складних слів, яка означає «такий, що має вигляд предмета, означеного попередньою частиною слова».

ФОРМІКАЦІЯ – тактильні галюцинації, які характеризуються відчуттям повзання, укусів мурашок або інших комах..

ФОРМАЦІЯ – формування, утворення, створення, складання, оформлення.