Глосарій

НЕЙРОЕНДОКРИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ – захворювання, у механізмі розвитку яких основне значення має ураження гіпоталамо-гіпофізарної системи; клінічно проявляються нервовими та гормонально-обмінними порушеннями.

НЕЙРОЕНДОКРИНОЛОГІЯ – наука, що вивчає шляхи та механізми нервово-рефлекторної регуляції функції нейроендокринних центрів і характер впливу на них структур стовбура…

НЕЙРОЕПІТЕЛІАЛЬНА КІСТА – див.: Парафізаль на кіста.

НЕЙРОЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ – пухлини, що походять із нейроепітелію; більшість Н. п. є гліомами; до них належать астроцитоми, олігодендрогліоми, епендіоми, гліобластоми;…

НЕЙРОЕПІТЕЛІЙ – група тканинних структур, що походять із ектодерми і за будовою та функцією наближаються до покривних видів епітелію; Н….

НЕЙРОЕПІТЕЛІОМА – див.: Епендімома.

НЕЙРОЕПІТЕЛІОМА ЗЛОЯКІСНА – див.: Ретино бластома.

НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ – регуляція діяльності різних систем організму, що здійснюється за участю нейрорефлекторних та гуморальних механізмів.

НЕЙРОГІНЕКОЛОГІЯ – розділ медицини, який вивчає взаємозв’язок захворювань жіночої статевої сфери та нервової системи.

НЕЙРОГЛІОМА ЕМБРІОНАЛЬНА – див.: Медуло бластома.

НЕЙРОГЛІОЦИТОМА – див.: Медулобластома.

НЕЙРОГЛІЯ – див.: Невроглія.