Глосарій

ГЕРМАФРОДИТИЗМ – стан, при якому в організмі є одночасно чоловічі і жіночі статеві органи.

ГЕРМАФРОДИТ – 1) особина з ознаками чоловічої та жіночої статі; 2) у давньогрецькій міфології син Гермеса і Афродіти, з’єднаний богами з німфою Салмакідою так, що їхні тіла утворили єдине ціле.

ГЕРМАНСЬКОГО – ПУДЛАКА (F. HERMANSKY – P. PUDLAK) СИНДРОМ – тирозиназопозитивний очно-шкірний альбінізм з геморагічним діатезом, вторинного щодо дефекту тромбоцитів, і нагромадженням воскоподібної речовини в ретикулоендотеліальній системі, слизовій оболонці рота…

ГЕРКЕ (А. А. ГЕРКЕ) СИМПТОМ – біль у ділянці серця при швидкому відкиданні голови назад; ознака спайкового перикардиту.

ГЕРІНГА – БРЕЙЄРА (K. E. K. HERING – J. BREUER) РЕФЛЕКСИ – два взаємопов’язані рефлекси, які лежать в основі саморегуляції дихання і полягають у гальмуванні і стимулюванні вдиху; зумовлюються подразненням…

ГЕРІНГА (H. E. HERING) СИМПТОМ – непостійна ознака фібриляції шлуночків: над мечоподібним відростком груднини прослуховується слабкий шум, що має характер дзижчання і гудіння.

ГЕРІНГА (H. E. HERING) РЕФЛЕКС – уповільнення пульсу при затримці дихання в стадії глибокого вдиху; свід чить про підвищену збудливість блукаючого нерва.

ГЕРЕДОДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) процес дегенеративно-атрофічних змін у ц. н. с., зумовлений спадковими факторами; 2) накопичення генетично детермінованих патологічних ознак, що підсилюється від покоління до покоління.

ГЕРБСТА (В. В. ГЕРБСТ) БОЛЬОВІ ТОЧКИ – больові точки, що відповідають проекціям поперечних відростків третього поперекового хребця; ознака виразки воротаря шлунка або дванадцятипалої кишки.

ГЕРБІЦИДИ – хімічні препарати із групи пестицидів, які застосовуються для знищення небажаної рослинності; неправильне застосування Г. може забруднити грунт і водойми, викликати загибель рослин та тварин, порушити біологічні зв’язки в…

ГЕПАТОЦИТ – секреторна клітина паренхіми печінки.

ГЕПАТОЦЕРЕБРАЛЬНИЙ СИНДРОМ – комплекс симптомів, які є проявом порушення функції печінки в поєднанні з нервово-психічними розладами; спостерігається при прогресуючих захворюваннях печінки.

ГЕПАТОЦЕРЕБРАЛЬНА ДИСТРОФІЯ – спадкове (аутосомно-рецесивний тип успадкування) захворювання, яке характеризується поєднанням цирозу печінки з дистрофічним процесом у головному мозку; основну роль у патогенезі Г. д. відіграють генетично зумовлені порушення обміну…

ГЕПАТОЦЕЛЮЛЯРНИЙ РАК – злоякісна пухлина, яка представлена клітинами, що нагадують гепатоцити; виділяють такі варіанти будови Г. р.: трабекулярний, псевдозалозистий (ацинарний), компактний та скірозний; характерною особливістю росту Г. р. є схильність…

ГЕПАТОЦЕЛЮЛЯРНА НЕДОСТАТНІСТЬ – тяжка форма печінкової недостатності, що, звичайно, зумовлюється масивним некрозом гепатоцитів.

ГЕПАТОХОЛЕЦИСТОСТОМІЯ – операція формування анастомозу між однією із печінкових проток та жовчним міхуром.

ГЕПАТОХОЛЕЦИСТОЕНТЕРОСТОМІЯ – операція формування анастомозу між однією із печінкових проток, жовчним міхуром та тонкою кишкою.

ГЕПАТОХОЛЕЦИСТОГАСТРОСТОМІЯ – операція формування анастомозу між внутрішньопечінковою жовчною протокою, жовчним міхуром та шлунком.

ГЕПАТОХОЛЕЦИСТИТ – одночасне запалення печінки і жовчного міхура.

ГЕПАТОХОЛАНГІТ – одночасне запалення печінки і жовчних проток.