Глосарій

ГЕПАТОМЕГАЛІЯ – значне збільшення печінки.

ГЕПАТОМА ЗЛОЯКІСНА – див.: Гепатоцелюлярний рак.

ГЕПАТОМА ДОБРОЯКІСНА – див.: Печінковоклітинна аденома.

ГЕПАТОМА – 1) первинні пухлини із клітин печінки; 2) експериментальна пухлина печінки в лабораторних тварин.

ГЕПАТОЛОГІЯ – розділ гастроентерології, що вивчає етіологію, патогенез, клініку, діагностику, лікування і про філактику захворювань печінки і жовчних шляхів.

ГЕПАТОЛІТІАЗ – наявність конкрементів у печінкових протоках.

ГЕПАТОЛІЄНОМЕДУЛЯРНИЙ СИНДРОМ – див.: Широкогорова синдром.

ГЕПАТОЛІЄНОГРАФІЯ – рентгенографія печінки і селезінки після введення в кров контрастних речовин.

ГЕПАТОЛІЄНАЛЬНИЙ СИНДРОМ – поєднане ураження печінки та селезінки зі збільшенням обох органів; поєднаність ураження пояснюється тісним зв’язком цих органів з системою ворітної вени, значним вмістом в їхній паренхімі ретикуло-гістіоцитарних елементів,…

ГЕПАТОЛІЄНАЛЬНИЙ – такий, що водночас стосується (належить до) печін ки та селезінки.

ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНИЙ – такий, що водночас стосується (належить до) печінки та сочевицеподібного ядра.

ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНА ДЕГЕНЕРАЦІЯ – див.: Гепатоцеребральна дис трофія.

ГЕПАТОКАРДІАЛЬНИЙ СИНДРОМ – комплекс проявів порушень серцевої діяльності, зумовлених хворобами печінки або жовчовивідних шляхів.

ГЕПАТОЗ ХОЛЕСТАТИЧНИЙ – Г., що розвивається внаслідок внутрішньопечінковго холестазу, який зумовлюється порушенням обміну холестерину і жовчних кислот; морфологічно проявляється наявністю жовчного пігменту в гепатоцитах і в зірчастих ретикулоендотеліоцитах; у процесі…

ГЕПАТОЗ ПІГМЕНТНИЙ – Г., що розвивається внаслідок генетично детермінованих ензимопатій; до Г. п. відносять синдроми Жільбера, Кріглера-Найяра, ДубінаДжонсона і Ротора.

ГЕПАТОЗ ЖИРОВИЙ – Г., що розвивається при токсичній дії на тканину печінки, порушеннях харчування, при гіпоксії та ендокринних розладах; при гострому Г. ж. спостерігається різке ожиріння печін кових клітин, більш…

ГЕПАТОЗ – загальна назва групи за хворювань печінки, що характеризуються первинним порушенням обміну речовин у гепатоцитах і морфологічно проявляються їх дистрофією без істотної мезенхімально-клітинної реакції.

ГЕПАТОЕНЦЕФАЛОМІЄЛОПАТІЯ – комплексне ураження печінки, головного та спинного мозку.

ГЕПАТОЕКСКРЕТОРНА НЕДОСТАТНІСТЬ – порушення видільної функції печінки.

ГЕПАТОДУОДЕНОСТОМІЯ – операція формування анастомозу між внутрішньопечінковою протокою і дванадцятипалою кишкою.