Глосарій

ГЕМОГЛОБІН НЕСТАБІЛЬНИЙ – Г., для якого властива знижена стійкість до дії різних факторів (високих температур, окислювачів тощо), що зумовлюється генетично детермінованою заміною в їхніх молекулах одних амінокислотних залишків на інші.

ГЕМОГЛОБІН ЕМБРІОНАЛЬНИЙ – див.: Гемо глобін F.

ГЕМОГЛОБІН АНОМАЛЬНИЙ – Г., що утворюється внаслідок спадкових порушень первинної структури поліпептидних ланцюгів глобіну.

ГЕМОГЛОБІН S – аномальний Г., характерний для серпоподібно-клітинної анемії; від гемоглобіну А відрізняється заміною в β-ланцюгу глутамінової кислоти в 6-й позиції на валін.

ГЕМОГЛОБІН Р – нормальний гемоглобін плода людини, що переважає до 18 тижня внутрішньоутробного розвитку.

ГЕМОГЛОБІН М – аномальні Г., для яких характерна заміна гістидину на тирозин в одному із поліпептидних ланцюгів у ділянці контактів гема і глобіна, що приводить до легкої окислювальності в присутності…

ГЕМОГЛОБІН F – Г., що відрізняється від Г. А будовою однієї пари поліпептидних ланцюгів (γ-ланцюги замість β-ланцюгів), більшою сприйнятливістю до кисню і більшою стабільністю; є нормальним гемоглобіном плода людини; при…

ГЕМОГЛОБІН Е – аномальний Г., що відрізняється від гемоглобіну А за міною в β-ланцюзі глутамінової кислоти у 26 позиції на лізин.

ГЕМОГЛОБІН D – аномальний Г., що відрізняється від гемоглобіну А за міною в β-ланцюзі глутамінової кислоти в 121 позиції на глутамін.

ГЕМОГЛОБІН С – аномальний Г., що відрізняється від гемоглобіну А за міною в β-ланцюзі глутамінової кислоти в 6 позиції на лізин.

ГЕМОГЛОБІН А2 – від Г. А відрізняється будовою однієї пари поліпептидних ланцюгів (δ-ланцюги замість β-лан цюгів); входить до складу нормального гемо глобіну дорослої людини в незначних кількостях (2,5%) та в…

ГЕМОГЛОБІН – складний білок, що належить до гемовмісних гемопроте їдів; міститься в еритроцитах; здійс нює перенесення кисню від легень до тканин та бере участь у перенесенні вуглекислого газу від тканин…

ГЕМОГАЗОМЕТР – прилад для кіль кісного визначення вмісту газів у крові.

ГЕМОВІСКОЗИМЕТР – прилад для вимірювання в’язкості крові.

ГЕМОБЛАСТОЗ – пухлини, що походять із кровотворних клітин.

ГЕМОБІЛІЯ – кровотеча в кишечник із жовчовивідних проток.

ГЕМОБІЛІНУРІЯ – наявність уробіліну в крові та сечі.

ГЕМОАЛКАЛИМЕТР – прилад для визначення лужного резерву крові.

ГЕМО- (грец. haima кров) – частина складного слова, що означає зв’язок з кров’ю.

ГЕМІЧНИЙ – такий, що стосується крові.