Глосарій

ГЕМАТОКСИЛІН ЛІТІЄВИЙ ВЕЙГЕРТА (K. WEIGERT) – гістологічний барвник, що являє суміш 9 частин концентрованого водного розчину карбонату літію з 1 частиною спиртового розчину гематоксиліну.

ГЕМАТОКСИЛІН ГАЛУНОВИЙ МАЙЄРА (G. H. MEY ER) – розчин, що застосовується для забарвлення гістологічних препаратів; складається: 1 л дистильованої води, 1 г гематоксиліну, 0,2 г йоднуватокислого натрію, 50 г калійного…

ГЕМАТОКСИЛІН ГАЛУНОВИЙ ЕРЛІХА (P. EHRLICH) – кислий барвник, що являє собою суміш спиртового розчину гематоксиліну (2 г гематоксиліну розчиняють в 100 мл 96% етанолу), водного розчину калійного галуну (3 г…

ГЕМАТОКСИЛІН ЗАЛІЗНИЙ ВЕЙГЕРТА (K. WEIGERT) – гістологічний барвник, що являє собою суміш рівних частин спиртового розчину гематокси ліну (1 г гематоксиліну, 100 мл 95% етанолу), водного розчину хлорного заліза і…

ГЕМАТОКСИЛІН – речовина із групи основних барвників, яка застосовується для забарвлення гісто логічних препаратів, переважно ядер клітин; отри мують із ефірного екстракту кампешевого дерева (Haematoxylon campechianum).

ГЕМАТОКРИТНЕ ЧИСЛО – об’ємне співвідношен ня формених елементів крові і плазми; є допоміжною величиною для визначення ряду показників крові – об’єму і товщини окремого еритроцита, загальної маси циркулюючої крові тощо;…

ГЕМАТОКРИТ – 1) див.: Гематокритне число; 2) прилад для визначення гематокритного числа.

ГЕМАТОКОЛЬПОС – накопичення крові в піхві під час менструації; спостерігається при порушенні прохідності піхви в нижній або середній частині (зарощення дівочої пліви або піхви).

ГЕМАТОЇДИН – продукт розпаду гемоглобіну, що не містить заліза; являє собою жовтувато-коричневий пігмент, що накопичується в центральній частині гематоми.

ГЕМАТОЕНЦЕФАЛІЧНИЙ БАР’ ЄР – гістогематичний бар’єр між кров’ю та цереброспінальною рідиною і нервовою тканиною; вибірково регулює обмін речовин між кров’ю і ц. н. с., виконує захисну функцію, перешкоджаючи прониканню в…

ГЕМАТОДЕРМАТОЗИ – див.: Гемодермії.

ГЕМАТОГІДРОНЕФРОЗ – див.: Гематонефроз.

ГЕМАТОГЕННИЙ – такий, що стосується (належить до) крові; походить, утворений із крові.

ГЕМАТОГЕН – лікарський препарат, що містить дефібриновану або стабілізовану кров чи формені елементи крові великої рогатої худоби; застосовується як протианемічний засіб.

ГЕМАТОАРТИКУЛЯРНИЙ БАР’ЄР – гістогематичний бар’єр між кров’ю та синовіальною рідиною.

ГЕМАТИДРОЗ – симптом, при якому шкіра покривається рожевою або червоною рідиною; цим клінічним феноменом можуть проявлятися два явища: піт, що містить кров, і просочування крові через зовні непошкоджену шкіру на…

ГЕМАТЕМЕЗИС – блювання кров’ю; розвивається внаслідок потрапляння крові в порожнину шлунка при кровотечах із верхніх відділів травного тракту, шлунка, дванадцятипалої кишки або із носоглотки чи легень при проковтуванні крові.

ГЕМАРТРОЗ – крововилив у порожнину суглоба.

ГЕМАНГІОСАРКОМА – злоякісна пухлина із елементів стінки кровоносних судин.

ГЕМАНГІОПЕРИЦИТОМА ЗЛО ЯКІСНА – злоякісна пухлина, що характеризується проліферацією досить однакових круглих, овальних або веретеноподібних клітин навколо судинних про світів різного розміру, вистелених одним шаром ендотеліальних клітин; спостерігається велика кількість…