Глосарій

ГЕМАНГІОМА АРТЕРІАЛЬНА – Г., що розвивається із арте рі альних судин.

ГЕМАНГІОМА – доброякісне невідме жо ване утворення, що складається із пролі фе руючих кровоносних судин різних типів.

ГЕМАНГІОЕНДОТЕЛІОМА ЗЛО ЯКІСНА – надзвичайно злоякісний новотвір, що характеризується утворенням неправильно анастомозуючих судинних каналів, які вистелені одним або більше шарами атипових і часто незрілих ендотеліальних клітин; метастазує, як правило, по…

ГЕМАНГІОЕНДОТЕЛІОМА ДОБРОЯКІСНА – пухлина, що характеризується солідною проліферацією ендотелію, міс цями з диференціюванням капілярів; зустрічається в новонароджених, частіше – у дівчаток; локалізація – голова, шия, часто – у глибині тканин.

ГЕМАНГІОЕНДОТЕЛІОМА ВНУТРІШНЬОСУДИННА – розростання в просвіті судин (вен) ендотелію, між тяжами якого відкладається білок, внаслідок чого виникають сосочкові структури; сосочки зливаються між собою з утворенням щілин, що вистелені ендотеліальними клітинами;…

ГЕМАНГІОБЛАСТОМА – доброякісна пухлина; становить 1–2 % всіх внут рішньочерепних пухлин; локалізується в мозочку, рідше – в інших частинах мозку; росте у вигляді невеликого вузлика рожевого кольору, який виступає в…

ГЕМАНГІОБЛАСТ – зачаток клітин крові та кровоносних судин.

ГЕМАДСОРБЦІЯ – здатність клітин, заражених деякими вірусами, фіксувати на своїй поверхні еритроцити.

ГЕМАГЛЮТИНАЦІЯ – феномен склеювання еритро цитів.

ГЕМ- (гемат-, гемато-, гемо-; грец. haima, haimatos – кров) – частина складних слів, яка зазначає належність до крові.

ГЕМ – комплексна сполука протопор фірину ІХ з двовалентним залізом; небілкова частина гемоглобіну; надає останньому червоного кольору; вільний Г. легко окислюється на повітрі до гематину, в якому атом заліза має…

ГЕЛЬМІНТОФОБІЯ – нав’язлива боязнь заразитися гельмінтами.

ГЕЛЬМІНТООВОСКОПІЯ – дослідження за допомогою мікроскопа виділень організму, його тканин і органів, а також різних елементів оточуючого середовища з метою виявлення в них яєць гельмінтів.

ГЕЛЬМІНТООВОМЕТРІЯ – вимірювання при мікроскопії розмірів яєць гельмінтів з метою виявлення їхньої видової належності.

ГЕЛЬМІНТОНОСІЙСТВО – інвазія гельмінтами без клінічних проявів гельмінтозу.

ГЕЛЬМІНТОМА – різні, переважно запальні (гранульоматозні), розростання тканини, які виникають під впливом паразитування гельмінтів.

ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ – наука про паразитичних черв’я ків (гельмінтів) та про хвороби, що вони спричинюють; Г. розробляє методи боротьби з гельмінтозами люди ни, домашніх тварин та культурних рослин; у залежності від…

ГЕЛЬМІНТОЛАРВОСКОПІЯ – дослідження за допомогою мікроскопа матеріалу, що отриманий від людини або тварини з метою виявлення личинок гельмінтів.

ГЕЛЬМІНТОЗООНОЗ – гельмінтоз, збудник якого в одній і тій же стадії розвитку паразитує в організмі людини і тварини.

ГЕЛЬМІНТОЗИ – хвороби людини, тварин, рослин, які спричинюються паразитичними черв’яками – гельмінтами; нараховується більше 150 нозологічних форм Г.; у залежності від факторів розповсюдження Г. поділяють на дві основні групи: геогельмінтози…