Глосарій

ФАРИНГ- (фаринго-; грец. pharynx, pharynges – глотка) – частина складних слів, яка означає належність до глотки.

ФАРБЕРА – УЗМАНА (S. FARBER – L. UZMAN) СИНДРОМ – див.: Фарбера хвороба.

ФАРБЕРА (S. FARBER) ХВОРОБА – спадковий (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) злоякісний ліпогранульоматоз у грудних дітей; спостерігаються множинні періартикулярні і артикулярні припухання, почервоніння та підшкірні гранульоми; розсіяні по всьо му організму накопичення ліпідів і кислих глікозаміногліканів; гепатомегалія, вроджена хриплість голосу, блювання,…

ФАРАДИЗАЦІЯ – метод електролікування, що грунтується на дії на окремі ділянки тіла хворого асиметричним змін ним струмом нестабільної частоти (40–150 Гц), який отримують від індукційної котушки.

ФАРАБЕФА (L. H. FARABEUF) ТРИКУТНИК – трикутник, обмежений внутрішньою яремною веною і лицьовою веною, що впадає в неї, а також зверху – під’язиковим нервом.

ФАРА – ХЛУПАЧКОВОЇ – ХРИВНАКОВОЇ (M. FARA – CHLUPÁCKO VA – J. HRІVNÁKOVÁ) СИНДРОМ – спадкова (успадкування за аутосомнодомінантним типом) приглухуватість з аномаліями зовнішнього вуха.

ФАРА (T. FAHR) ХВОРОБА – спадкова (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) дисфункція паращитоподібних залоз; розвивається, звичайно, в середньо му віці; спостерігається помірно вира жена або виражена гіперкальціємія, кальциноз стінки судин мозку, внутрішньомозковий кальциноз, прогресуюче недоумство, екстрапірамідні симптоми, гіпер кінези кінцівок, спастичні…

ФАРА (K. TH. FAHR) НЕФРОСКЛЕРОЗ – нефросклероз, що спостерігається при злоякісній формі гіпертонічної хвороби; характеризується фібриноїдним некрозом артеріол і капілярів клубочків.

ФАРА (K. TH. FAHR) ГЛОМЕРУЛО СКЛЕРОЗ – див.: Фара нефросклероз.

ФАНТОМ ДОЗИМЕТРИЧНИЙ – модель тіла умовно-стандартної людини або його частин у натуральну величину, яка призначена для визначення поглинальних доз в органах і тканинах при розміщенні джерел іонізуючого випромінювання поза фантомом або усередині нього.

ФАНТОМ АМПУТОВАНИХ – несправжнє відчуття, ілюзія наявності втраченої частини тіла. Вважається, що у виникненні фантомних відчуттів провідну роль відіграє потік подразнень, які надходять з периферії і включають в дію складний механізм, від функціонування якого залежить підтримка у свідомості уявлення про…

ФАНТОМ – 1) модель людського тіла або його частини натурального розміру, що служить наочним посібником у медичних закладах; 2) ілюзія, примара, привид.

ФАНТАСТИЧНО-ПАРАНОЇДНИЙ СИНДРОМ – див.: Парафренний синдром.

ФАНТАСМАГОРІЯ – фантастичне уявлення про щось; маячні видіння; щось нереальне.

ФАНТАЗУВАННЯ ПАТОЛОГІЧНЕ – схильність хворого до вигадування неправдивих історій, в які він вірить.

ФАНТАЗУВАННЯ ІСТЕРИЧНЕ – схильність до образних сценоподібних уявлень у хворих істерією; Ф. і. частково заміняє хворому оточуючу реальність і відбиває його прагнення.

ФАНТАЗМИ – марення наяву, у стані яких фантастичні образи досягають різної яскравості і виразності.

ФАНТАЗІЯ – форма усвідомленої психічної активності, у процесі якої утворюються образи або розумові утворення, що не являються прямим відбиттям предметно-чуттєвого світу або актуалізації минулого досвіду особи.

ФАНТАЗІОФРЕНІЯ – див.: Парафренний синдром.

ФАНТАЗІЇ МАЯЧНІ – див.: Ідеї маячні.