Глосарій

ВИРАЗКА ПЕНЕТРУЮЧА – В. шлунково-кишкового тракту, що характеризується руйнуванням усіх оболонок ураженого органу; дном В. п. є сусідній орган чи тканина.

ВИРАЗКА НІМА – див.: В. безсимптомна.

ВИРАЗКА НЕЙРОТРОФІЧНА – В., розвиток якої зумовлений ураженням будь-якого відділу нервової системи.

ВИРАЗКА МАЛІГНІЗОВАНА – В., у ділянці якої виникли структури, характерні для злоякісної пухлини.

ВИРАЗКА КАЛЬОЗНА – хронічна виразка шлунково-кишкового тракту, яка характеризується інтенсивним розвитком сполучної тканини і, внаслідок цього, – щільними краями та дном. Ai Хронічна виразка – це виразка, яка триває довгий…

ВИРАЗКА ГОСТРА – В. шлунково-кишкового тракту, що морфологічно характеризується переважанням процесів ексудації та некрозу; зона В. г. нечітко відмежена від оточуючих тканин.

ВИРАЗКА ГАНГРЕНОЗНА – 1) В., яка виникла на місці гангрени шкіри; 2) В., яка характеризується некрозом її стінок і дна.

ВИРАЗКА ВАРИКОЗНА – трофічна В. на шкірі гомілок, яка розвивається внаслідок порушення венозного відтоку від нижніх кінцівок при варикозному розширенні вен.

ВИРАЗКА ВАКЦИНАЛЬНА – В., яка ускладнює вакцинацію проти віспи; частіше спостерігається при передчасному або випадковому відторгненні кірочки на місці пустули; характерна кратероподібна форма, виражена глибина, болючість.

ВИРАЗКА БУЛЬБАРНА – В., що локалізується в цибулині дванадцятипалої кишки.

ВИРАЗКА БЕЗСИМПТОМНА – В. шлунка або дванадцятипалої кишки, яка не проявляється будь-якою клінічною симптоматикою.

ВИРАЗКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧНА – В. шлунка або дванадцятипалої кишки, яка розвивається внаслідок атеросклеротичного ураження судин брижі; характеризується великими розмірами та відсутністю вираженої клінічної симптоматики.

ВИРАЗКА – дефект шкіри, що поширюється на всю товщу епідермісу і глибше та слизової оболонки, який проникає до тканин, що підлягають; при цьому процеси загоєння, як правило, порушені; В. можуть…

ВИПРОМІНЮВАННЯ ХВИЛЬОВЕ – В., яке відбувається внаслідок механічного руху будь-якого об’єкта, що викликає послідовне стискування або розрідження середовища.

ВИПРОМІНЮВАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ – оптичне В. з довжиною електромагнітної хвилі в межах від 10 до 400 нм.

ВИПРОМІНЮВАННЯ ТЕПЛОВЕ – див.: В. інфрачервоне.

ВИПРОМІНЮВАННЯ ПРОТОННЕ – корпускулярне В., що являє собою потік протонів.

ВИПРОМІНЮВАННЯ ОПТИЧНЕ – електромагнітне В. у діапазоні довжин хвиль від 1 нм до 1 мм; включає видиме, інфрачервоне і ультрафіолетове В.

ВИПРОМІНЮВАННЯ НЕЙТРОННЕ – корпускулярне В., що являє собою потік нейтронів.

ВИПРОМІНЮВАННЯ КОСМІЧНЕ – іонізуюче В., що являє сукупність первинного В., яке надходить із космічного простору і вторинного, що виникає внаслідок взаємодії первинного В. з середовищем, головним чином, з атмосферою Землі.