Глосарій

ВИГОДОВУВАННЯ ПРИРОДНЕ – див.: Вигодовування грудне.

ВИГОДОВУВАННЯ ЗМІШАНЕ – грудне вигодовування, доповнене підгодовуванням молоком тварин або поживними сумішами.

ВИГОДОВУВАННЯ ГРУДНЕ – вигодовування немовляти молоком жінки.

ВИВОРІТ ПОВІКИ – патологічний стан повіки, при якому її край відстає від очного яблука; розрізняють паралітичний, рубцевий, спастичний і старечий В. п.

ВИВОРІТ МАТКИ – патологічний процес, при якому матка частково або цілком вивертається слизовою оболонкою назовні; В. м. – рідкісне ускладнення плацентарного або післяпологового періодів.

ВИВИХ ЯЄЧКА – зміщення яєчка в паховий канал, під шкіру стегна або промежини; зумовлюється травмою.

ВИВИХ ТРАВМАТИЧНИЙ – вивих, зумовлений травмою і форсованим насильним рухом у суглобі.

ВИВИХ ПОВНИЙ – вивих з повним розходженням суглобових поверхонь.

ВИВИХ ПАТОЛОГІЧНИЙ – вивих, зумовлений захворюванням суглоба.

ВИВИХ ПАРАЛІТИЧНИЙ – патологіч ний вивих, зумовлений паралічем однієї групи м’язів кінцівки, що дає перевагу групі м’язів-антагоністів.

ВИВИХ ОКА – зміщення очного яблука, при якому воно займає позицію попереду повік.

ВИВИХ НЕПОВНИЙ – вивих, при якому зберігається часткове стикання суглобових поверхонь.

ВИВИХ КРИШТАЛИКА – зміщення кришталика в передню камеру ока або в склоподібне тіло.

ВИВИХ ЗУБА – зміщення зуба в бік щоки чи язика, або ж у губчасту тканину щелепи.

ВИВИХ ЗВИЧНИЙ – вивих, що систематично повторюється в одному і тому самому суглобі; зумовлений слабкістю зв’язок суглоба і оточуючих його м’язів або структурними змінами суглобових кінців кісток.

ВИВИХ ВРОДЖЕНИЙ – вивих, що є результатом порушень внутрішньоутробного розвитку з формуванням неповноцінних суглобових кінців кісток, які зчленовуються.

ВИВИХ – стійке зміщення суглобових кінців кісток за межі їхньої фізіологічної рухомості, що викликає порушення функції суглоба.

ВИБУХ – миттєве виділення дуже великої кількості енергії в обмеженому об’ємі.

ВИБІЛЮВАННЯ ЗУБІВ – відновлення нормального кольору зубів за допомогою газоподібного хлору або перекису водню.

ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ – участь двох або більше генів у генетичному контролі формування ознаки.