Глосарій

ВЕРХНЬОГО ШИЙНОГО СИМПАТИЧНОГО ВУЗЛА СИНДРОМ – симп томокомплекс, що розвивається при ураженні верхнього шийного ганглія; характеризується поєднанням гіперемії, порушення потовиділення в ділянці обличчя і шиї та синдрому Бернара – Горнера…

ВЕРХНЬОГО ШИЙНОГО ВІДДІЛУ СПИННОГО МОЗКУ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що розвивається при ураженні спинного мозку вище шийного потовщення – на рівні І–ІV шийних сегментів; характеризується поєднанням центральної тетраплегії з утратою всіх…

ВЕРХІВКОВИЙ ПОШТОВХ – пульсація передньої грудної стінки внаслідок зміни форми серця; визначається в ділянці прилягання верхівки серця (у нормі) у п’ятому міжребер’ї, на 1–2 см медіальніше лівої середньо-ключичної лінії.

ВЕРХІВКОВА ТОЧКА – найвища точка тімені по середній лінії.

ВЕРХІВКИ ЛЕГЕНІ СИНДРОМ – див.: Панкоуста синдром.

ВЕРУКОЗНИЙ – такий, що нагадує бородавку; для якого характерна наявність бородавок.

ВЕРУКОЗ – стан, що характеризується наявністю множинних бородавок.

ВЕРТЛЮГ МАЛИЙ (TROCHANTER MINOR) – м’язовий горб на проксимальному епіфізі стегнової кістки, розміщений на межі шийки і тіла з медіального боку і дещо назад; місце прикріплення клубово-поперекового м’яза.

ВЕРТЛЮГ ВЕЛИКИЙ (TROCHANTER MAJOR) – м’язовий горб на прок симальному епіфізі стегнової кістки, розміщений латерально на межі шийки і тіла; місце прикріплення грушоподібного м’яза та середнього і малого сідничних м’язів.

ВЕРТЛУЖНА ЗАПАДИНА (ACETABULUM) – обмежене високим краєм за глиблення, утворене трьома кістками: зверху – клубовою, знизу – сідничою, попереду – лобковою; суглобова ямка кульшового суглоба.

ВЕРТИГОФОБІЯ – нав’язлива боязнь запаморочення голови і втрати рівноваги.

ВЕРТИГО-ГЕМІПЛЕГІЧНИЙ СИНДРОМ – екстрацеребральний альтернуючий синдром; розвивається при дисциркуляції в системі підключичної артерії і характеризується запамороченнями та шумом у вусі в результаті порушення кровообігу у внутрішній слуховій артерії (галузка передньої…

ВЕРТИГО (лат. vertigo) – див.: Запаморочення (голови).

ВЕРТЕРА – ВЕРНЕРА – ДЮМЛІНГА (WERTHER – WERNER – W. W. DUEMLING) ВАСКУЛІТ – захворювання, яке характеризується щільними синюшно-коричневими плоскими дермальними або гіподермальними вузликами, інколи в поєднанні з невеликими еритематозними…

ВЕРТЕБРОЕКТОМІЯ – хірургічне видалення хребця.

ВЕРТЕБРОДІДИМУС – вада розвитку, яка характеризується зрощенням близнюків в ділянці хребта.

ВЕРТЕБРОГЕННИЙ – такий, що виникає в хребці або в хребтовому стовпі.

ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНА НЕДОСТАТНІСТЬ – недостатність кровообігу в системі хребтових і базилярних артерій, що проявляється симптомами повторних, минущих порушень крово обігу у стовбурі головного мозку (запаморочення голови, атаксія при ходьбі, диплопія, дизартрія,…

ВЕРТЕБРАЛЬНИЙ (лат. vertebra – хребець) – такий, що стосується хребців; хребетний.

ВЕРТЕБРАЛЬНА АНГІОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження судинної системи головного мозку після заповнення хребтової артерії контрастною речовиною.