Глосарій

ФАЛЛОПІЄВІ (G. FALLOPPІO) ТРУБИ – див.: Маткові труби.

ФАЛЛО (E. L. A. FALLOT) ТРІАДА – вроджена вада серця, яка характеризується стенозом легеневого стовбура, дефектом міжпередсердної перегородки і гіпертрофією правого шлуночка; розрізняють дві клінічні форми Ф. т. – аціанотичну («білу») і ціанотичну («синю»).

ФАЛЛО (E. L. A. FALLOT) ТРИЛОГІЯ – див.: Фалло тріада.

ФАЛЛО (E. L. A. FALLOT) ТЕТРАЛОГІЯ – див.: Фалло тетрада.

ФАЛЛО (E. L. A. FALLOT) ТЕТРАДА – вроджена вада серця, яка характеризується стенозом або атрезією легеневого стовбура, дефектом міжшлуночкової перегородки, декстропозицією аорти і гіпертрофією правого шлуночка.

ФАЛЛО (E. L. A. FALLOT) ПЕНТАЛОГІЯ – див.: Фалло пентада.

ФАЛЛО (E. L. A. FALLOT) ПЕНТАДА – вроджена вада серця, яка характеризується поєднанням стенозу устя легеневого стовбура, гіпоплазії легеневого стовбура, зміщення вправо аорти, яка відходить при цьому від обох шлуночків, дефектів міжпередсердної та міжшлуночкової перегородок.

ФАЛАТОРИЗМ – див.: Феляція.

ФАЛАНГІЗАЦІЯ – хірургічне розщеплення п’ястка по міжкісткових проміжках і мобілізація п’ясткових кісток з метою покращання функції культі кисті.

ФАЛАНГИ ПАЛЬЦІВ – 1) сегменти пальців кисті та ступні; 2) короткі трубчасті кістки, що складають скелет паль ців кисті і ступні.

ФАКУЛЬТАТИВНИЙ СИМПТОМ – необов’язкова ознака хвороби, яка має другорядне діагностичне значення.

ФАКУЛЬТАТИВНИЙ – необов’язковий; такий, що дається на вибір; вільний.

Ф. Р. ТРОМБОЦИТАРНИЙ – Ф. р., що є одним із потенційних мітогенних поліпептидів і міститься в сироватці крові людини; джерелом Ф. р. т. є α-гранули тромбоцитів; цей фактор можуть продукувати також макрофаги і клітини ендотелію; Ф. р. т. бере участь…

Ф. Р. ТРАНСФОРМУЮЧИЙ β – Ф. р., який належить до великої групи білкових сигнальних молекул; високий рівень Ф. р. т. β спостерігається в тромбоцитах і кістковій тканині; він має антигенну дію, властивість індукувати утворення грануляційної тканини при заживленні ран, інгібує…

Ф. Р. ІНСУЛІНОПОДІБНІ – сироваткові Ф. р., що належать до родини інсулінів; відомі як соматолізин С і А; Ф. р. і. належать до групи білків, що забезпечують проліферацію і диференціацію клітин і мають інсуліноподібну дію.

Ф. Р. ЕПІДЕРМАЛЬНИЙ – Ф. р., який має ендокринні, паракринні і екзо кринні функції; виявлений у крові, цереброспінальній рідині, молоці, слині, у шлунковому та панкреатичному сокові; найбільше число рецепторів до Ф. р. е. виявлено в ембріональній тканині та проліферуючих клітинах…

ФАКТОРИ РОСТУ – речовини білкової природи, які належать до групи цитокінів; Ф. р. мають широкий спектр біологічної дії – стимулюють або гальмують мітогенез, хемотаксис та диферен ціювання клітин; більшість Ф. р. діють за паракриновим або аутокриновим типом; існує також спосіб…

ФАКТОРИ НЕКРОЗУ ПУХЛИН (ФНП) – розчинні білки, які належать до групи цитокінів; розрізняють два види ФНП: ФНП-α (кахектин) – виділяється моноцитами та макрофагами; основні ефекти: індукція продукції інтерлейкіну-1, підсилення експресії молекул адгезії і антигенів МНС класу І на ендотеліальних клітинах,…

ФАКТОР ХАРЧУВАННЯ – речовина, яка входить до складу їжі і бере участь у процесах обміну в організмі.

ФАКТОР РИЗИКУ – фактор, що збільшує можливість виникнення певного захворювання.