Глосарій

ВЕЙНБЕРГА (F. WEINBERG) СИМПТОМ – на рентгенограмі легень спостерігаються овальні, різко обмежені тіні; можлива рентгенологічна ознака ехінокока легень.

ВЕЙЛА – СЕРА (P. E. WEIL – SER) ХВОРОБА – атипова форма мієлолейкозу; проявляється лейкоцитозом до 40000 (80 – 90% зрілих нейтрофілів), на явністю в крові нейтрофільних і еозинофільних мієлоцитів,…

ВЕЙЛА – КЛЕРКА (P. E. WEIL – CLERC) ХВОРОБА – форма еритромієлозу, що зустрічається у дорослих; проявляється геморагіями, гепатоспленомегалією, анемією, наявністю у крові численних нормобластів і еритроцитів, що містять кільця…

ВЕЙЛА (Н. Н. VAIL) СИНДРОМ – однобічна невралгія нерва крилоподібного м’яза у хворих з запаленням синуса клиноподібної кістки.

ВЕЙЛА (Е. WEILL) СИМПТОМ – відсутність дихальних рухів у підключичній ділянці на боці ураження; ознака пневмонії у дітей.

ВЕЙЄРСА – ФЮЛЛІНГА (Н. WEYERS – G. FULLING) СИНДРОМ – симптомокомплекс дисплазії зовнішньо го зародкового листка: наявність зубів у новонародженого, гіпоплазія зубних коренів, передчасне прорізування і випадання зубів; деформація носа,…

ВЕЙЄРСА (H. WEYERS) СИНДРОМ – комплекс спадкових аномалій: ульнарна гексадактилія з синостозом п’ясткових кісток, розщеплена нижня щелепа, деформовані нижні різці, несправж ня середня діастема, антекубітальні лі тальні перетинки; часто також…

ВЕЙГЕРТА (K. WEIGERT) ЛІТІЄВИЙ ГЕМАТОКСИЛІН – суміш 9 частин концентрованого водного розчину карбонату літію з 1 частиною спиртового розчину гематоксиліну; гістологічний барвник.

ВЕЙГЕРТА (K. WEIGERT) ЗАЛІЗНИЙ ГЕМАТОКСИЛІН – суміш рівних частин спиртового розчину гематокси ліну, водного розчину півторахлористого заліза і соляної кислоти; гістологічний барвник.

ВЕЗИКУЛЯРНИЙ – такий, що стосується міхурців; складається із міхурців.

ВЕЗИКУЛЯРНЕ ДИХАННЯ – шум, що вислуховується при аускультації в нормальних умовах над усією поверхнею легень; характеризується переважанням часу шуму вдиху над часом шуму видиху і м’яким тембром.

ВЕЗИКУЛЬОЗНИЙ РИКЕТСІОЗ – гостре інфекційне захворювання із групи кліщових рикетсіозів; джерелом збудника В. р. є домашні миші та сірі щурі; характеризується гарячкою, папуло-везикулярним висипом, первинним ураженням шкіри на місці проникнення…

ВЕЗИКУЛОФОРМНИЙ – такий, що за виглядом нагадує міхурець.

ВЕЗИКУЛОТОМІЯ – хірургічний розтин сім’яного міхурця.

ВЕЗИКУЛОПУСТУЛЬОЗНИЙ – такий, що стосується везикул і пустул.

ВЕЗИКУЛОПАПУЛЬОЗНИЙ – такий, стосується везикули і папули.

ВЕЗИКУЛОГРАФІЯ – метод рентгенографії сім’яних міхурців після введення контрастної речовини.

ВЕЗИКУЛІТ – запалення сім’яних міхурців. Розрізняють такі форми В.: 1) катаральний, або поверхневий; 2) глибокий; 3) емпієма сім’яного міхурця; 4) паравезикуліт.

ВЕЗИКУЛЕКТОМІЯ – хірургічна операція видалення сім’яних міхурців.

ВЕЗИКУЛА – обмежене півкулясте утворення, яке підвищується над рівнем шкіри, діаметром до 0,5 см, інколи з центральним втисненням, заповнене прозорим кров’янистим вмістом; первинний морфологічний елемент висипу.