Глосарій

ВЕГНЕРА (F. R. G. WEGNER) ОСТЕОХОНДРИТ – остеохондрит у дітей раннього віку при вродженому сифілісі; частіше проявляється ураженням дистальних епіфізів стегнових і променевих кісток, а також проксимальних епіфізів великогомілкових кісток,…

ВЕГЕТОСОМАТИЧНИЙ РЕФЛЕКС – див.: Віс церомоторний рефлекс.

ВЕГЕТОМІОФАСЦИТ – хвороба, що виникає внас лідок тривалої одночасної дії несприятливих факторів (значне фізичне напруження, стереотипні рухи, вібрація, охолодження); проявляється ангіотрофоневрозом дистальних відділів рук з фіброзними змінами м’язів передпліччя і…

ВЕГЕТОАСТЕНІЧНИЙ СИНДРОМ – поєднання астенії з вегетативними розладами, переважно ваготонічного характеру.

ВЕГЕТАЦІЇ – розростання епідермісу і сосочкового шару шкіри, які підвищуються над рівнем шкіри; вторинний морфологічний елемент висипів.

ВЕГЕТАТИВНІ РЕФЛЕКСИ – рефлекси, що здійснюються через нервові шляхи і апарати симпатичної і парасимпатичної нервової системи; регулюють діяльність залоз, судин, внутрішніх органів, особливо гладких м’язів, і мають адаптаційно-трофічний вплив на…

ВЕГЕТАТИВНИЙ – 1) такий, що стосується вегетативної нервової системи; 2) такий, що стосується росту та живлення організму; 3) такий, що характеризується безстатевим розмноженням; 4) такий, що означає частину клітинного циклу,…

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ – одна із форм безстатевого розмноження; розвиток нового організму із частини батьківського.

ВЕГЕТАТИВНА ФОРМА – активна стадія життєвого циклу найпростіших (розмноження).

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА (SYSTEMA NERVOSUM AUTONOMICUM) – частина нер вової системи, що регулює діяльність внутрішніх органів, залоз, кровоносних і лімфатичних судин, гладкої та – частково – поперечносмугастої мускулатури; складається із…

ВЕГЕТАТИВНА БУРЯ – поєднання різко виражених вегетативних розладів, що раптово виникають; переважно розвивається внаслідок ураження центральних відділів вегетативної нервової системи.

ВЕГЕТАРІАНСТВО – система харчування, яка виключає або обмежує вживан ня продуктів тваринного походження.

ВЕГЕТАРІАНЕЦЬ – такий, що дотримується вегетаріанства.

ВЕГЕТ- (вегето-; лат. vegeto – збуджувати, оживляти, підсилювати, рости) – частина складних слів, яка означає: 1) збудження, підсилення; ріст; 2) такий, що належить до вегетативної нервової системи, вегетативний.

ВЕГЕНЕРА (F.WEGENER) ГРАНУ ЛЬОМАТОЗ – некротизуюче ураження дрібних і середніх артерій і вен з гранульоматозними розростаннями і тромбозом; уражаються верхні дихальні шляхи, легені, нирки, стравохід, шкіра; можуть руйнуватися кістки обличчя;…

ВЕГАНІЗМ – суворе дотримання овочевої дієти з виключенням усієї їжі тваринного походження.

ВЕБЕРА – ФЕХНЕРА (E. H. WEBER – G. TH. FECHNER) ЗАКОН – закон, що виражає кількісне співвідношення між подразненням і відчуттям; величина, на яку необхідно збільшити силу подразнення, щоб викликати…

ВЕБЕРА – КОККЕЙНА (F. P. WEB ER – E. A. COCKAYNE) СИНДРОМ – спадковий рецидивуючий бульоз ний епідермоліз кінцівок: у результаті сильного механічного навантаження на ногах (рідкісніше на руках) утворюються…

ВЕБЕРА – ВАН-ДЕЄНА (H..WEBER – I. A. VAN DEEN) ПРОБА – якісна реакція на приховану кров у калі.

ВЕБЕРА (W. E. WEBER) ТРИКУТНИК – ділянка підошви ступні, утворена головками І і V метатарзальних кісток і середньою точкою п’ятки.