Глосарій

ВАЗОДИЛАТАТОР – 1) нерв, збудження якого викли кає розширення кровоносних судин; 2) той, що спричинює розширення кровоносних судин.

ВАЗОДЕПРЕСОР – 1) чинник, що спричинює вазо депресію; 2) той, якому властивий ефект зниження кров’яного тиску шляхом зменшення периферичного опору.

ВАЗОДЕПРЕСІЯ – зниження судинного опору з гіпотонією.

ВАЗОГРАФІЯ – див.: Ангіографія.

ВАЗОВЕЗИКУЛОЕКТОМІЯ – хірургічне видалення сім’явиносної протоки та сім’яних міхурців.

ВАЗОВАЗОСТОМІЯ – пластична операція відновлення прохідності сім’яви носної протоки шляхом формування анас томозу.

ВАЗОВАЗАЛЬНІ РЕФЛЕКСИ – рефлекси з інтерорецепторів судин, що змі нюють тонус інших судин.

ВАЗОВАГАЛЬНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що виникає внаслідок рефлекторного підвищення тонусу блукаючого нерва і спо стерігається як перша короткочасна фаза реакції організму на масивну гостру крововтрату; клінічно проявляється поєднанням брадикардії, блі…

ВАЗОАНАСТОМОЗ – див.: Вазовазо стомія.

ВАЗЕЛІНОДЕРМА – дерматит, що розвивається при дії нечистого вазеліну, головним чином, такого, що містить парафін; у шкірі наявний гіперкератоз, майже без запальних явищ, що відрізняє В. від дерматитів.

ВАЗЕЛІНОВЕ МАСЛО – суміш вуглеводнів, яку отримують шляхом очистки нафтового дистиляту. В. м. застосовують при хронічних запорах; у фармації – як основу для мазей і лініментів.

ВАЗЕЛІН – суміш рідких і твердих парафінових вуглеводнів, які отримують з нафти. Розрізняють В. медичний, конденсаторний і технічний. Медичний В. застосовують зовнішньо як пом’якшувальний, протизапальний і захисний засіб.

ВАЗЕКТОМІЯ – оперативне видалення сегмента (не менше 5 см) із сім’яви носної протоки.

ВАЗ- (вазо-) – 1) (лат. vas – судина) – складова частина складних слів, яка зазначає належність до кровоносних судин; 2) (лат. ductus deferens – сім’явиносна протока) – частина складних слів,…

ВАГУС-ПУЛЬС – пульс, що спостерігається при підвищенні тонусу заднього ядра блукаючого нерва і характеризується зниженням кількості пульсових ударів за 1 хвилину.

ВАГУС-ПНЕВМОНІЯ – пневмонія, що розвивається внаслідок пошкодження блукаючого нерва; в основі В.-п. лежить порушення вентиляції легень.

ВАГОТРОПНИЙ – такий, що діє на блукаючий нерв.

ВАГОТОНІЯ – розлади внутрішньої кореляції вегетативної іннервації, які характеризуються підвищеною збудливістю (або збудженістю) парасимпатичної нервової системи.

ВАГОТОНІЧНИЙ – такий, що належить до ваготонії або пов’язаний з ваготонією.

ВАГОТОМІЯ – операція перетинання блукаючого нерва або його галузок.