Глосарій

БРОНХІТ – запалення бронхів. Розрізняють Б. як окрему нозологічну форму і як вторинне запалення бронхів у процесі перебігу деяких захворювань. Залежно від утягування у процес структур бронха розрізняють: ендобронхіт –…

БРОНХІОМА – пухлина, яка розвивається поблизу кореня легені з епітелію залоз бронхів.

БРОНХІОЛОЕКТАЗІЯ – розширення бронхіоли.

БРОНХІОЛО-АЛЬВЕОЛЯРНА АДЕНОКАРЦИНОМА – злоякісна пухлина, яка складається із призматичних клітин, що ростуть по стінках передіснуючих альвеол. Клітини Б.-а. а. мономорфні і часто утворюють велику кількість слизу. Клінічно характеризується хронічним перебігом…

БРОНХІОЛІТ – захворювання, в основі якого лежить запалення термінальних відділів бронхіального дерева – бронхіол; Б. частіше спостерігається в дітей на першому році життя; збудниками Б. є різні віруси і вірусно-мікробні…

БРОНХІОЛИ (BRONCHIOLI) – галузки бронхіального дерева, що входять у часточку; за діаметром Б. меншим 1 мм, вони вистелені війчастим циліндричним епітелієм, в їхній стінці відсутні хрящі. Розрізняють претермінальні, термінальні та…

БРОНХІАЛЬНИЙ – такий, що стосується бронхів.

БРОНХІАЛЬНЕ ДИХАННЯ – аускультативний феномен, що характеризує фізіологічний спектр дихальних шумів, які прослуховуються над гортанню, трахеєю і головними бронхами здорових людей при вдиханні і видиханні. Б. д. характеризується переважанням часу…

БРОНХІАЛЬНЕ ДЕРЕВО (ARBOR BRONCHIALIS) – сукупність усіх бронхів.

БРОНХІАЛЬНА НОРИЦЯ – стійкий патологічний канал, з допомогою якого просвіт бронхіального дерева сполучається з плевральною порожниною, з поверхнею шкіри грудної стінки або з просвітом внутрішнього органу. Розріз няють вроджені й…

БРОНХІАЛЬНА АСТМА – захворювання, яке характеризується повторними нападами експіраторної задишки внаслідок дифузного порушення бронхіальної прохідності, що пов’язано з локалізацією алергічної реакції в тканинах бронхіального дерева. Відповідно до найбільш поширеної класифікації…

БРОНХИ (BRONCHI) – розгалуження трахеї, що забезпечують проведення повітря від трахеї до легеневої тканини і зворотно та очищення його від сторонніх частинок; трахея ділиться на правий і лівий головні Б.(bronchus…

БРОНХАДЕНІТ – запалення паратрахеальних, біфуркаційних і бронхопульмональних лімфатичних вузлів, а також лімфовузлів, що розміщені в тканині переднього і заднього середостіння; найчастіше Б. має туберкульозну етіологію, але може спостерігатися при пневмонії,…

БРОНХ(О) (грец. bronchus – дихальне горло) – частина складних слів, яка вказує на належність чи відношення до бронхів.

БРОНТОФОБІЯ – нав’язлива боязнь грому.

БРОНЗОВА ХВОРОБА – див.: Аддісонова хвороба.

БРОМСУЛЬФОФТАЛЕЇНОВА ПРОБА – метод дослідження поглинальної й екскреторної функцій печінки, який грунтується на тому, що введений внутрішньовенно барвник бромсульфофталеїн поглинається клітинами печінки, а по тім виводиться жовчю.

БРОМОПНОЕ – неприємний запах із рота.

БРОМОМЕНОРЕЯ – виділення під час менструації, які характеризуються неприємним запахом.

БРОМОДЕРМА – дерматоз, що розвивається при тривалому вживанні препаратів брому, а також при підвищеній чутливості до них. Б. проявляється висипами запально-проліферативного характеру на обличчі, волосистій частині шкіри голови, нижніх кінцівках…