Глосарій

БРОМІЗМ – хронічне отруєння бромідами; проявляється рядом соматичних, неврологічних і психічних розладів; най частіше спостерігаються катаральні явища у різних органах (нежить, кон’юнктивіт, бронхіт, пронос) і шкірні висипи; ці явища, звичайно,…

БРОМІЗАЦІЯ – просякання тканин організму бромом чи бромідами.

БРОМІДРОФОБІЯ – нав’язлива боязнь появи помітного для оточуючих запаху власного поту.

БРОМІДРОЗИФОБІЯ – див.: Бромідрофобія.

БРОМІДРОЗ – піт з неприємним запахом, що зумовлено підвищеним вмістом жирних кислот і аміачних сполук або вторинним бродінням.

БРОМІДИ – група препаратів, що містять бром і мають седативні властивості; залежно від хімічної будови Б. поділяються на неорганічні і органічні.

БРОМГІДРОЗ – див.: Бромідроз.

БРОМБАРА (BROMBART) СИМПТОМ – регургітація контрастної речовини у стравохід у позиції лежачи після максимально випитого ковтка води; рентгенологічна ознака рефлюкс-езофагіту.

БРОМАТОКСИН – отруйна речовина, яка утворюється в їжі під час процесу бродіння.

БРОМ(О) – 1) у хімічних термінах вказує на наявність брому; 2) (грец. bromos – сморід) – частина складних слів, що означає неприємний, смердючий запах.

БРОМ – Br; хімічний елемент VII групи періодичної системи елементів Менделє єва, підгрупи галогенів; атомний номер 35, атомна маса 79,904, валентність 1. У медицині застосовуються для лікування неврозів, істерії, безсоння…

БРОКА – ПОТРІЄ (L. A. J. BROCQ – L. M. PAUTRIER) ГЛОСИТ – див.: Глосит ромбоподібний серединний.

БРОКА – ДЮБРЕЯ (L. A. J. BROCQ – W. A. DUBREUUILH) СИНДРОМ – спадковий дерматоз, який проявляється еритематозними плямами і бляшками з вираженим зроговінням, інколи з бородавчастою поверхнею на шкірі…

БРОКА (P. P. BROCA) СИМПТОМ – наявність ригідності м’язів потилиці без ригідності м’язів нижньої частини тіла; ознака потиличного міозиту, абсцесу мозочка, менінгоенцефаліту і порушення кровообігу в ц. н. с.

БРОКА (L. A. J. BROCQ) ПОЛІМОРФНИЙ БОЛЮЧИЙ ДЕРМАТИТ – див.: Дюрінга хвороба.

БРОКА (L. A. J. BROCQ) БУЛЬОЗНА ВРОДЖЕНА ЕРИТРОДЕРМІЯ – див.: Іхтіоз епідермолітичний.

БРОДЯЖНИЦТВО – непереборне прагнення до бродяжництва без мети; спостерігається при деяких психічних захворюваннях (психопатії, епілепсії, шизофренії та ін.).

БРОДІННЯ – біохімічний процес глибокого розкладу органічних речовин, переважно вуглеводів. Відбувається під впливом ферментів мікроорганізмів (дріжджів, бактерій, міцеліальних гри бів). За кінцевими продуктами розрізняють такі види Б.: спиртове, молочнокисле, маслянокисле,…

БРОДІ (B. C. BRODIE) АБСЦЕС – одна із форм гематогенного остеомієліту з локалізацією обмеженого вогнища запалення в епіметафізарних відділах довгих трубчастих кісток.

БРОДИЛЬНА ПРОБА – метод якісного і кількісного визначення глюкози в сечі.