Глосарій

БРЕВІ- (лат. brevis – короткий) – частина складних слів, що означає «короткий».

БРДЛІКА (J. BRDLIK) СИМПТОМ – дитина, що захворіла, не може доторкнутися головою до своїх колін; ознака поліомієліту.

БРАШЕ (J. L. BRACHET) МЕТОД – метод гістохі мічного виявлення в тканинах людини і тварин РНК.

БРАХІОЦЕФАЛЬНИЙ АРТЕРІЇТ – див.: Такаясу хвороба.

БРАХІФАЦІАЛЬНИЙ – такий, що має широке і низьке лице.

БРАХІЦЕФАЛІЯ – короткоголовість; форма голови, яка відрізняється високим відношенням показника найбільшої ширини голови до її найбільшої довжини (81 – 85,4).

БРАХІЦЕФАЛІЧНИЙ – такий, що стосується брахіцефалії.

БРАХІЦЕФАЛ – короткоголовий.

БРАХІХЕЙЛІЯ – вроджена вада розвитку у вигляді укорочення середньої частини верхньої губи, внаслідок чого вона не у повній мірі прикриває передні зуби.

БРАХІФАЛАНГІЯ – вроджене укорочення фаланг пальців верхньої чи нижньої кінцівки.

БРАХІСТАФІЛІН – такий, що характеризується коротким широким піднебінням.

БРАХІСПОНДИЛІЯ – вроджене зменшення висоти тіла хребця.

БРАХІСКЕЛІЯ – вроджена вада розвитку, при якій спостерігається укорочення ніг.

БРАХІПОДІЯ – див.: Брахіскелія.

БРАХІМОРФНИЙ – такий, який має контури, що є коротшими та ширшими, ніж ті, які характерні для норми.

БРАХІМОРФІЯ – будова тіла, для якої характерні великий, широкий тулуб і короткі кінцівки.

БРАХІМЕТАТАРЗІЯ – укорочення плеснових кісток.

БРАХІМЕТАКАРПІЯ – укорочення п’ясткових кісток, що виникає внаслідок аномалії розвитку або після перелому, який неправильно зрісся.

БРАХІКЕФАЛІЯ – див.: Брахіцефалія.

БРАХІЕЗОФАГУС – вроджений короткий стравохід; проявляється шлунково-стравохідним рефлюксом, внаслідок чого розвивається езофагіт з наступним стенозом стравоходу.