Глосарій

БЛУКАЮЧІ КЛІТИНИ – клітини організму людини і тварин, як правило, мезенхімної природи, які мають здатність до амебоїдного руху (амебоцити, гістіоцити, макрофаги, полібласти, клітини крові).

БЛОШИНИЙ ЕНДЕМІЧНИЙ ТИФ – спорадична інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка характеризується гарячкою, циклічним перебігом, появою на шкірі розеольозного або розеольозно-папу льозного висипу. Збудником Б. е. т. є рикетсії з…

БЛОХИ (SIPHONAPTERA) – загін безкрилих паразитуючих кровососних комах, усі види яких в імагональній фазі є паразитами теплокровних тварин. Б.– комахи з повним перетворенням. Розвиток Б. складається із 4 основних фаз:…

БЛОХА – СУЛЬЦБЕРГЕРА (B. BLOCH – M. SULZ BERGER) СИНДРОМ – див.: Incontinentia pig menti.

БЛОХА – СУЛЬЦБЕРГЕРА (B. BLOCH – M. SULZBERGER) МЕЛАНОБЛАСТОЗ – див.: Incontin entia pig menti.

БЛОТІНГ РНК – перенесення РНК із агарозного гелю на нітроцелюлозний фільтр для наступної гібридизації з комплементарною ДНК.

БЛОКУЮЧІ АНТИТІЛА – див.: Аглютиноїди.

БЛОКОВОГО НЕРВА СИНДРОМ – симптомокомплекс, який спостерігається при ураженні блокового нерва або його ядра; клінічно проявляється поєднанням порушення рухів очного яблука назовні і вниз, косоокості, що сходиться, та диплопії при…

БЛОКАДА ТОНУСУ – див.: Катаплексія.

БЛОКАДА СЕРЦЯ – порушення функції провідності серця, в основі якої лежить сповільнення або повне припинення поширення по серцю імпульсу збудження. Блокада може виникнути на різних рівнях. Залежно від цього розрізняють:…

БЛОКАДА – виключення функцій якого-небудь органа або системи в організмі.

БЛОКА СИНДРОМ – зміни цереброваскулярного ліквора у випадках закупорки спінального субарахноїдального простору, внаслідок пухлини, туберкульоз ного менінгіту, менінгомієліту, туберкульозного спондиліту; характеризується збільшенням кількості білка в лікворі; альбуміно-глобуліновий коефіцієнт менший 0,5,…

БЛІДА ПОГАНКА (AMANITA PHALLOIDES) – гриб, який належить до роду мухоморів (Amanita) родини Amanitaceae ряду Agaricales; пластинчастий гриб; шапка його, пластинки під шапкою і тоненька ніжка білуватого кольору, іноді з…

БЛІДА НЕМІЧ – див.: Хлороз ранній.

БЛИСКАВКА – електричний розряд в атмосфері, який має напругу в мільйони вольт, а силу струму у сотні тисяч ампер; у більшості випадків Б. уражає людей, які працюють просто неба, перебувають…

БЛИЗНЯТ ТРАНСФУЗІЙНИЙ СИНДРОМ – по єднання анемії в одного з однояйцевих близнюків із плеторою в іншого, що зумовлено невідповідністю артеріального притоку венозному відтоку через відповідні анастомози пупкових судин.

БЛИЗНЮКОВИЙ МЕТОД – дослідження генетичних закономірностей на близнюках.

БЛЕФАРОХАЛАЗИС – звисання стоншеної, атрофічної шкіри верхньої повіки у вигляді мішка над краєм повіки, що розвивається внаслідок двобічної атрофії шкіри верхніх повік.

БЛЕФАРОФІМОЗ – скорочення повік по горизонталі.

БЛЕФАРОТОМІЯ – хірургічна операція розсікання зовнішньої спайки повік.