Глосарій

БЛЕНКЕ (A. BLENCKE) СИНДРОМ – порушення розвитку задньої частини п’яткової кістки; проявляється після 10 років.

БЛЕНДА – УАЙТА – ГАРЛЕНДА (E. F. BLEND – P. D. WHITE – J. GARLAND) СИНДРОМ – вроджена аномалія судин серця, при якій ліва вінцева артерія бере початок від легеневої…

БЛЕКСЛЕНДА (BLAXLAND) ОЗНАКА – якщо покласти на живіт лінійку вище рівня передніх верхніх остів клубових кісток і міцно притиснути її, то при наявності кістоми відчувається пульсація черевного відділу аорти; диферен…

БЛЕКОТА (HYOSCYAMUS) – рід родини пасльонових. Одно-, дворічні трав’янисті рослини заввишки 20–60 см. Цвіте в травні-вересні. Листки перистолопатеві або роздільні, рідше цілісні. Квітки в облиснених завійках (чашечка глечикоподібна, п’ятизубчаста, при…

БЛЕЙЛЕРА (E. BLEULER) ШИЗОПАТІЯ – виражена шизоїдна психопатія.

БЛЕЙЛЕРА (E. BLEULER) ТРІАДА – поєднання розладів мислення, емоцій і самосвідомості.

БЛЕЙЛЕРА (E. BLEULER) СИНТОНІЯ – конституційний тип особистості, який характеризується врівноваженістю, цілісністю, відсутністю схильності до внутрішніх суперечностей і зовнішніх конфліктів.

БЛЕЙЛЕРА (E. BLEULER) «НЕРУХОМІСТЬ АФЕКТІВ» – надмірна стійкість і тривалість афектів, яка не зазнає змін при дії нових переживань і вражень.

БЛЕЙЛЕРА (M. BLEULER) ЕНДОКРИННИЙ ПСИХОСИНДРОМ – симптомокомплекс, який розвивається при деяких ендокринних за хворюваннях; спостерігається зниження психічної і фізичної активності з підвищеною втомлюваністю, немотивовані розлади настрою і зміни у сфері…

БЛЕГВАДА – ХАКСТХАУЗЕНА (O. BLEGVAD – H. HAXTHAUSEN) СИНДРОМ – комплекс вроджених аномалій: крихкість кісток, в’ялість м’язів, вивихи і підвивихи суглобів; на шкірі – сіро-синюваті плями з утягненою по верх…

БЛАУНТА – БАРБЕРА (W. P. BLOUNT – G. C. BARBER) СИНДРОМ – нерахітичний остеохондроз у дітей: спостерігається викривлення великогомілкової кістки; зміни, як правило, двобічні. Інфантильна форма починається на 2–3 році…

БЛАСТУЛЯЦІЯ – заключний період дроблення яйця багатоклітинних тварин, протягом якого утворюється бластула.

БЛАСТУЛА – одна із стадій розвитку зародка багатоклітинних тварин, якою завершується процес дроблення заплідненої клітини. У ссавців і людини дроблення завершується міхуроподібною стадією, яку називають не Б., а бластоцистою. Ai…

БЛАСТОЦИСТА – стадія розвитку зародка ссавців, що виникає у результаті дроблення заплідненої яйцеклітини; являє собою порожнистий міхурець.

БЛАСТОЦЕЛЕ – порожнина бластули.

БЛАСТОФТОРІЯ – пошкодження зародка внаслідок дії фізико-хімічних факторів, які проявляються патологічними змінами в дорослому організмі.

БЛАСТОТРАНСФОРМАЦІЯ ЛІМФОЦИТІВ – трансформація зрілих лімфоцитів у малодиференційовані клітини типу бластів (пролімфоцити, лімфобласти, ретикулярні клітини) з подальшою їхньою проліферацією; один із проявів реакції імунної системи на дію антигену.

БЛАСТОПОР – отвір, через який порожнина гаструли сполучається з оточуючим середовищем.

БЛАСТОПАТІЯ – аномалії будови бластули.

БЛАСТОМОГЕННІ РЕЧОВИНИ – див.: Онко генні речовини.