Глосарій

ХЕРТВІГА – ВЕЙЄРСА (P. HERT WIG – H. WEYERS) СИНДРОМ – спадкові (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) мезодермальні порушення: олігодактилія, аплазія…

ХЕЛЬВЕГ-ЛАРСЕНА (H. F. HEL WEG-LARSEN) СИНДРОМ – спадкові (переважно успадкування за аутосомно-домінантним типом, часто зчеплене з Х-хромосомою) ектодермальні дисплазії: гіпо-…

ХЕЛЬМХОЛЬЦА – ХАРРІНГТОНА (H. F. HELMHOLZ – E. HARRING TON) СИНДРОМ – вроджене захворювання рогівки в дітей. Спостерігається помутніння рогівки,…

ХЕММЕНА (L. HAMMAN) СИМПТОМ – хрускітливий, синхронний до серцевого ритму прекордіальний шум; ознака спонтанного або травматичного пневмотораксу.

ХЕММЕНА (L. HAMMAN) СИНДРОМ – симптомокомплекс, що може розвиватися в породіллі під час потуг: пневмоторакс, пневмоперикардіум, підшкірна емфізема, задишка, ціаноз,…

ХЕМОАТРАКТАНТИ – речовини, які приваблюють живі клітини (фагоцити) у процесі фагоцитозу.

ХЕМОДЕКТОМА – див.: Парагангліома.

ХЕМОЗ – набряк кон’юнктиви очного яблука.

ХЕМОПАЛІДЕКТОМІЯ – оперативне руйнування ядер блідої кулі шляхом введення в неї хімічних речовин.

ХЕМОРЕЦЕПТОРИ – спеціальні чутливі утворення, що сприймають дію хімічних подразників і перетворюють їх у нервові сигнали. Серед Х. розрізняють екстерорецептори,…

ХЕМОРЕЦЕПЦІЯ – процес взаємодії хімічного стимула з рецепторною мембраною хемочутливої клітини, що призводить до збудження нейрона.

ХЕМОСИНТЕЗ – процес утворення живими організмами органічних речовин з вуглекислого газу та інших неорганічних речовин без участі світла.