Глосарій

АУТОМЕТАМОРФОПСІЯ – розлад уявлення про схему тіла, спотворювання сприйняття форми та величини частин тіла.

АУТОМАМІНІЗАЦІЯ – одна із форм сегментарнорефлекторної терапії, яка грунтується на використанні старих філогенетичних зв’язків з грудними залозами.

АУТОЛІЗИНИ – антитіла до антигенів клітин власного організму, які здатні за певних умов викликати розпад клітин.

АУТОЛІЗ (ауто- + грец. lysis – розпад, розклад) – розпад білків тканин організму, який відбувається під дією специ фічних ферментів, що, головним чином, містяться в лізосомах. А. проявляється неспецифічними змінами в ультраструктурі клітин: ядро – агрегація хроматину, фрагментація фібрил, повне…

АУТОКРОВ – власна кров хворого, яка заготовляється завчасно на консервуючих розчинах з метою зворотного її переливання при потребі. А. збирають також під час операції із серозних порожнин (грудної і черевної) та при закритій травмі (за умови її стерильності) і реінфузують…

АУТОКРАНІОПЛАСТИКА – ауто плас тика дефектів кісток черепа.

АУТОКОАГУЛОГРАМА – графічне зображення динаміки тромбопластин-тромбінової активності в досліджуваній плазмі при її рекальцифікації в присутності гемолізату еритроцитів; при дефіциті кофакторів зсідання і надлишку швидко діючих антикоагулянтів зменшується максимальна амплітуда висхідної частини кривої, а при підвищенні повільно діючих антикоагулянтів стрімко знижується…

АУТОКІСТКА – власна кістка хворого, яка використовується для аутопластики.

АУТОКЕРАТОФАКІЯ – офтальмологічна операція, при якій резекують ділянку рогівки, змінюють її кривизну до відповідного ступеня і вживляють назад.

АУТОКЕРАТОПЛАСТИКА – керато пластика з використанням незмінних ділянок власної рогівки хворого.

АУТОКАТЕТЕРИЗАЦІЯ – спорожнення сечового міхура шляхом введення катетера самому собі.

АУТОКАТАЛІЗ – процес, в якому прискорення даної хімічної або біологічної реакції здійснюється одним із її продуктів.

АУТОКАСТРАЦІЯ – кастрація самого себе.

АУТОІНФЕКЦІЯ – захворювання, яке спричинюється власною умовно патогенною мікробною флорою організму. У генезі А. велике значення має ослаблення або ненормальність фізіологічних функ цій організму, порушення іннервації, що призводить до дисфункції різних сфінк терів та м’язових стінок порожнинних органів, які містять…

АУТОІНТОКСИКАЦІЯ – самоотруєння отруйними речовинами, які виробляються організмом, як при деяких порушеннях нормальної життєдіяльності, так і при різних захворюваннях.

АУТОІНОКУЛЯЦІЯ (ауто- + лат. inoculatio – щеплення) – випадкове перенесення живої вакцини з місця первинного введення на інші ділянки шкіри і слизових оболонок.

АУТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ – захворювання, в основі яких лежать реакції імунітету, що спрямовані проти власних органів і тканин організму; до А. з. належать ті форми патології, при яких аутореактивні імуноглобуліни і/або клітини чинять патологічну (деструктивну або дисрегуляторну) дію на організм; А.…

АУТОІМУНІЗАЦІЯ – імунна реакція організму на власні антигени.

АУТОЕХОПРАКСІЯ – див.: Стереотипія моторна.

АУТОЕРОТИЗМ – статевий потяг, спрямований на самого себе; збудження ви никає при розгляданні власного тіла.