Глосарій

АУТОДЕПІЛЯЦІЯ (ауто- + лат. depilo, depilatum – висмикувати волосся) – нав’язливе висмикування власного волосся.

АУТОГЕННИЙ КОНТРОЛЬ – дія генного продукту, який або гальмує (від’ємний аутогенний контроль), або активує (позитивний аутогенний контроль) експресію свого власного гена.

АУТОГЕННИЙ – самородний, самовиробляючий; такий, що виник у самому тілі (ендогенний), не внесений ззовні.

АУТОГЕННЕ ТРЕНУВАННЯ – вид психотерапії, який поєднує елементи самонавіювання і саморегуляції порушених функцій внутрішніх органів, моторики, психіки тренуванням цих функцій.

АУТОГЕННА ІНФЕКЦІЯ – див.: Аутоінфекція.

АУТОГЕНЕЗ (ауто- + грец. genesis – розвиток, походження) – вчення, за яким рослини і тварини розвиваються незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутрішніх сил або тенденцій організму до вдосконалення.

АУТОГІПНОЗ – гіпноз, що викликається в самого себе з власної волі.

АУТОГІБРИДИЗАЦІЯ КЛІТИННА – процес інтеграції тваринної та мікробної клітини на рівні генетичного апарату, у результаті чого утворюються клітини-гібриди з онкогенними та іншими хвороботворними властивостями.

АУТОГЕМОТРАНСФУЗІЯ – вливання хворому крові, взятої у нього за кілька днів до операції або витіснення крові із судин кінцівок тугим бинтуванням при масивних крововтратах.

АУТОГЕМОТЕРАПІЯ (ауто- + грец. haima + therapeia лікування) – лікування власною кров’ю. В основі методу лежить добування крові із вени хворого з наступним введенням її в м’яз, внутрішньовенно або під шкіру. Механізм стимулюючої дії А. полягає в тому, що в…

АУТОВАКЦИНА – препарат бактеріального походження, виготовлений із мікроорганізмів, що виділені від хворого, для лікування якого А. призначена. Види А.: 1) корпускулярні А. – являють собою суспензію бактеріальних клітин, вирощених на твердих або рідких живильних середовищах; 2) комплексна А. – містить…

АУТОАНТИТІЛА – імунні глобуліни, спрямовані на власні клітини та тканини організму. Розрізняють три види А.: 1) повні А., які реагують з відповідними антигенними структурами клітин або тканинними екстрактами; 2) неповні А. до антигенів ураженого органа; 3) сироваткові фактори.

АУТОАНТИГЕНИ – компоненти клітин та тканин організму, які під дією різних пошкоджуючих факторів та інфекційних агентів або в результаті порушень природної толерантності стали частково чужорідними щодо власного організму.

АУТОАЛЕРГІЯ – різні зміни реактивності організму, які викликані повторними реакціями сенсибілізованих лімфоцитів та аутоантитіл з власними тканинами; виділяють 2 основні механізми А.: 1) А. розвивається внаслідок розгальмування активності аутореактивних Т-хелперів або зриву їх делеції та кооперативного підсилення ними активності аутореактивних…

АУТОАЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ – група за хворювань, основним механізмом яких є реакція аутоантитіл та сенсибілізованих лімфоцитів з власними тканинами. А.з. можуть розвиватися внаслідок утворення в організмі ауто алергенів, при появі дефектів у контролі за імунологічними механізмами захисту організму, при активації імунологічних…

АУТОАЛЕРГІЗАЦІЯ – підвищення чутливості організму до алергенів власних тканин.

АУТОАЛЕРГЕН – алерген, що утворюється в самому організмі.

АУТОАГРЕСІЯ – агресивність, спрямована на себе, що проявляється в заподіянні собі шкоди, болі, каліцтва.

АУТОАГРЕСИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ – див.: Аутоалергічні захворювання.

АУТО- (грец. autos – сам) – частина складних слів, яка означає «сам», «свій», «власний».