Глосарій

АУТИЗМ (грец. autos – сам) – порушення зв’язків хворого з реальністю, патологічна відлюдність, відмежовування від реальної дійсності з втратою цікавості до спілкування, домінування внутрішніх переживань; спостерігається при шизофренії та шизоїдній…

АУТБРИДИНГ – схрещування неспо ріднених організмів, зокрема й належних до різних порід, сортів або видів. У вужчому розумінні А. – система, що включає різні заходи добору спарювання тварин однієї породи,…

АУСКУЛЬТАЦІЯ (лат. auscultatio, від ausculto – вислуховувати) – вислуховування звуків, пов’язаних із діяльністю внутріш ніх органів, яке застосовується для оцінки цієї діяльності та діагностики її порушень.

АУРОТЕРАПІЯ – метод медикаментозного лікування із застосуванням препаратів золота.

АУРОПУПІЛЯРНИЙ РЕФЛЕКС – при дії звуку на одне або обидва вуха виникає швидке звуження та наступне повільніше розширення зіниць. Виникає при силі звуку не меншій 25–30 дб над порогом чутності…

АУРО-ПАЛЬПЕБРАЛЬНИЙ РЕФЛЕКС – при несподіваній дії звуку на одне або обидва вуха виникають клі пальні рухи повік. При звукових подразненнях понад 100 дб над нормальним порогом чутності кліпальні рухи повік…

АУРО- (лат. aurum – золото) – частина складних слів, яка означає «золото».

АУРИКУЛЯРНИЙ – такий, що стосується вуха; вушний, подібний до вуха.

АУРИКУЛОТЕРАПІЯ – голкоуколювання в активні точки вушної раковини; метод рефлексотерапії.

АУРИКУЛО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ СИНДРОМ – поява на обличчі в ділянках, які іннервуються вушно-скроневим нервом, при їжі, фізичному навантаженні, хвилюванні гіперемії шкіри та крапель поту. У деяких хворих такі явища спостерігаються в зонах…

АУРИКУЛОПУНКТУРА – див.: Аурикулотерапія.

АУРИКУЛОПЛАСТИКА – пластика вушної раковини.

АУРИКУЛОМЕАТОПЛАСТИКА – пластика вушної раковини і зовнішнього слухового проходу.

АУРИКУЛО- (лат. auricula зменш. від auris – вухо, вушна раковина) – частина складних слів, яка означає належність до вуха, вушної раковини.

АУРАНЦІЯ – амонієва або натрієва сіль гексанітродифеніламіну; застосовується як кислий барвник у гістологічній техніці.

АУРАНТІАЗ – див.: Каротинодермія.

АУРА (грец. aura – вітерець) – відчуття з руховими, сенсорними, вегетативними (головним чином, секреторні, вазомоторні, вісцеральні), психічними проявами, які безпосередньо передують епілептичному нападу; всі вони є початковими проявами генералізованого або…

АУМАДИ – ДЕЛЬКАСТІЛЬЙО (J. C. AHUMADA – E. B. DELCASTILLO) СИНДРОМ – тріада симптомів: аменорея, галакторея, зменшення кількості гонадотропіну в сечі; спричинюється генетично зумовленим аденоматозом або пухлиною гіпофіза; успадкування за…

АУКСОЦИТ – статева клітина, що вступає в мейоз.

АУКСОТРОФНІСТЬ (грец. auxo вирощувати + trophe живлення) –нездатність організму синтезувати необхідні для його росту речовини. Термін застосовують щодо мікроорганізмів та клітинних культур.