Глосарій

АУКСОТРОФИ – мікроорганізми, для яких характерне порушення біосинтезу метаболіту, без наявності якого вони не здатні рости на мінімальних живильних середовищах, що не мають неорганічних сполук як джерела азоту та вуглеводів. Залежно від потреб у тому чи іншому субстраті А. поділяють…

АУКСИНИ – фізіологічно активні речовини, які утворюються в клітинах рослин і стимулюють процеси росту. У малих концентраціях прискорюють ріст рослин, у більших – пригнічують його. Містяться в рослині у вільному і зв’язаному стані, біологічно активними є лише вільні А. Із…

АУЕНБРУГГЕРА (L. J. AUENBRUGGER) СИМПТОМ – випинання в ділянці серця і мечоподібного відростка; можлива ознака стенозу лівого атріо-вентрикулярного отвору і ексудативного перикардиту.

АУДІОФОН – електронний чи механічний пристрій, який підсилює звук; використовується з метою компенсації слухової функції в недочуваючих.

АУДІОМЕТРІЯ ШУМОВА – визначення слухових порогів для звуків різної частоти в умовах дії дозованого маскуючого шуму, до складу якого входить широка смуга частот (білого шуму).

АУДІОМЕТРІЯ УЛЬТРАЗВУКОВА – використання ультразвуку для диференційної діагностики звукопровідного та звукосприймаючого апарата вуха.

АУДІОМЕТРІЯ ТОНАЛЬНА – дослідження слуху чистими тонами різної частоти та гучності.

АУДІОМЕТРІЯ РЕФЛЕКТОРНА – реєстрація рефлексів у відповідь на звуки.

АУДІОМЕТРІЯ ПОРОГОВА – визначення порогу чутності звуків.

АУДІОМЕТРІЯ НАДПОРОГОВА – дослідження, в якому використовуються звуки, що перевищують поріг чутності обстежуваного.

АУДІОМЕТРІЯ МОВЛЕННЄВА – А. з допомогою відтворення мовлення із заданою гучністю.

АУДІОМЕТРІЯ КОМП’ЮТЕРНА – реєстрація слухових, викликаних з допомогою комп’ютера, потенціалів.

АУДІОМЕТРІЯ ІГРОВА – дослідження гостроти слуху в дітей з одночасним використанням ігрових ситуацій, електроіграшок та картинок, які показують за допомогою фільмоскопа.

АУДІОМЕТРІЯ ВЕРБОТОНАЛЬНА – викорис тання при мовленнєвій А. слів із визначеним частотним спектром; застосову ються шепіт та голосне мовлення.

АУДІОМЕТРІЯ (аудіо- + грец. metreo – вимірювати) – об’єктивне або суб’ єктивне вимірювання чутливості слухового органа до звуків різної висоти шляхом подачі тональних та мовленнєвих сигналів, а також спеціальних аудіологіч них тестів.

АУДІОМЕТР – електроакустичний вимірювальний прилад для дослідження слуху, який складається зі звукового генератора з регульованою частотою та інтенсивністю звукового тиску, повітряного та кісточкового телефонів. Дослідження проводиться шляхом подачі дозованого за частотою та інтенсивністю звукового подразненя на телефон кісткової або повітряної…

АУДІОЛОГІЯ – (аудіо- + грец. logos – вчення) – розділ отоларингології, який вивчає слухову функцію. Предметом та змістом А. є вивчення етіології і патогенезу уражень слуху, диференційованої та топічної їхньої діагностики, методів лікування, профілактики, а також функціональної компенсації.

АУДІОГРАМА (аудіо- + грец. gramma – запис) – графічне зображення слухової функції, яке дозволяє оцінити ступінь, а інколи і топіку порушень у слуховому аналізаторі.

АУДІО- (лат. audio – чути) – частина складних слів, яка зазначає належність до слуху, до здатності чути.

АТТИКОАНТРОТОМІЯ – хірургічний розтин надбарабанного простору входу в печеру та печери соскоподібного відростка з видаленням патологічно змінених тканин.