Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Глосарій
АПОПАТОФОБІЯ
АПОПАТОФОБІЯ – нав’язлива боязнь вбиралень.
АПОНЕВРОТОМІЯ
АПОНЕВРОТОМІЯ – хірургічний розтин апоневрозу.
АПОНЕВРОТИЧНИЙ
АПОНЕВРОТИЧНИЙ – такий, що стосується апоневрозу.
АПОНЕВРОЗИТ
АПОНЕВРОЗИТ – запалення апоневрозу.
АПОНЕВРОЗ
АПОНЕВРОЗ – плоска, широка сполучнотканинна пластинка, яка складається з колагенових та еластичних волокон.
АПОМІКСИС
АПОМІКСИС – один із способів нестатевого розмноження рослин та тварин, не пов’язаний із злиттям чоловічої та жіночої гамет. Розрізняють такі типи А.: 1) пар теногенез – утворення зародка з незаплід неної яйцеклітини; 2) апогаметія – утворення зародків з клітин жіночого…
АПОКРИННІ ЗАЛОЗИ
АПОКРИННІ ЗАЛОЗИ – залози, в яких виділення секрету супроводжується відокремленням частини клітинної протоплазми.
АПОКРИННИЙ
АПОКРИННИЙ – такий, що стосується апокринних залоз.
АПОКРИНІЗАЦІЯ
АПОКРИНІЗАЦІЯ – метаплазія залозистого епітелію, яка характеризується появою клітин, що схожі на клітини епітелію апокринних залоз.
АПОІНДУКТОР
АПОІНДУКТОР – білок, який взаємодіє з ДНК для включення транскрипції РНК-полімеразою.
АПОЗИЦІЯ
АПОЗИЦІЯ – 1) додавання, накладання, нашарування, наростання; 2) зближення, прилаштування, приєднування двох поверхонь.
АПОЗИЦІЙНИЙ РІСТ
АПОЗИЦІЙНИЙ РІСТ – ріст структурних утворень тканин людини, тварин та рослин внаслідок накладання нових шарів на сформовані раніше.
АПОДІЯ
АПОДІЯ – вроджена відсутність нижніх кінцівок.
АПОГАМІЯ
АПОГАМІЯ – спосіб нестатевого роз множення деяких вищих рослин; полягає в розвитку зародка без запліднення з будь-якої клітини гаметофіту або спорофіту.
АПО-
АПО- (грец. apo – із, від) – частина складних слів, яка означає: «роз’єднання чогось», «походження від (із) чогось», «відділення», «видалення», «зупинка дії», «підсилення дії».
“АПНОЕ ПІД ЧАС СНУ” СИНДРОМ
“АПНОЕ ПІД ЧАС СНУ” СИНДРОМ – потенційно летальний розлад, який проявляється повторними зупинками дихання під час сну, досить тривалими, щоб спричинити дезоксигенацію крові, або тривалістю 10 сек і більше та виникаючих понад 30 разів за ніч; апное під час сну…
АПНОЕ
АПНОЕ (грец. apnoia – відсутність дихання) – тимчасова зупинка дихання.
АПНЕЙЗИС
АПНЕЙЗИС – тяжке порушення зовніш нього дихання при ушкодженні дихального центру, для якого характерне судом не беззупинне зусилля вдихнути, що зрідка переривається видихом.
АПНЕВМІЯ
АПНЕВМІЯ – вроджена відсутність легень та недорозвинення верхніх дихальних шляхів.
АПНЕВМАТОЗ
АПНЕВМАТОЗ – безповітряність легені або частини її, зумовлена ателектазом, колапсом або пневмосклерозом.