Глосарій

АПЛІКАЦІЯ – прикладення, накладення ліків; застосовуються рідкі або мазеподібні препарати, які прикладаються до шкіри з лікувальною метою.

АПЛАСТИЧНИЙ – 1) безструктурний; 2) такий, що стосується аплазії або характеризується аплазією.

АПЛАНОМЕТР – прилад для вимірювання внутрішньоочного тиску шляхом визначення ступеня сплющування поверхні очного яблука при натискуванні на нього.

АПЛАЗІЯ ДІАФІЗАРНА – див.: Ахондроплазія.

АПЛАЗІЯ АКСІАЛЬНА ЕКСТРАКОРТИКАЛЬНА ДИФУЗНА – див.: Шильдера хвороба.

АПЛАЗІЯ (а- + грец. plasis – утворення, формування) – вроджена вада розвитку, для якої характерна відсутність усього органу, його частини, ділянки тканини, частини тіла.

АПІЦИТ – запалення верхівки легень.

АПІФОБІЯ – боязнь бджіл і ос.

АПІТУЇТАРИЗМ – захворювання, зумовлене повним випадінням тропних функцій гіпофізу, внаслідок вродженої його відсутності або руйнування перед ньої частки при патологічних процесах.

АПІТЕРАПІЯ – застосування бджолиної отрути та її препаратів для лікування та профілактики різноманітних захворювань.

АПІРОГЕННА ВОДА – вода, яка не містить речовин, що викликають при введенні в організм підвищення температури та інші небажані реакції.

АПІРЕТИЧНИЙ – безгарячковий, афебрильний, без підвищення температури.

АПІРЕКСІЯ – відсутність гарячки, безгарячковий стан між нападами гарячки, безгарячковий період з падінням температури до норми при гарячкових захворюваннях.

АПІНЕАЛІЗМ – відсутність шишкоподібної залози, яка пов’язана з порушеннями її ембріонального розвитку або оперативним видаленням.

АПІЛАК – біогенний стимулятор, який являє собою нативне маточне молочко – секрет алотрофічних залоз робочих бджіл.

АПІКОТОМІЯ – хірургічне видалення верхівки кореня зуба.

АПІКОЛІЗ – оперативне звільнення верхівки легені від зрощень.

АПІКАЛЬНИЙ – верхівковий, кін цевий. У гістології – вільна поверхня епітеліальної клітини, частина її цитоплазми, протилежна базальній частині.

АПІКАЕКТОМІЯ – оперативне видалення кореня зуба при періапікальних змінах.

АПІК- (лат. apex, apices – вершина, верхівка) – частина складних слів, яка означає «такий, що відноситься до верхівки органа, частини тіла».