Глосарій

АОРТОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження аорти та її галузок після заповнення просвіту контрастною речовиною.

АОРТИТ СИФІЛІТИЧНИЙ – аортит при вісцеральному сифілісі; характеризується продуктивним запаленням з утворенням лімфоцитарних інфільтратів у всіх оболонках аорти; інколи спостерігаються міліарні гуми.

АОРТИТ – запалення стінок аорти; розрізняють дві групи А.: 1) інфекційний та 2) алергічний.

АОРТИ ВРОДЖЕНІ ВАДИ – вади розміщення, форми і будови аорти, відходження її галузок спричинюються порушеннями процесу розвитку первинних аорт та зябрових артеріальних дуг; найчастіше спостерігаються такі вроджені вади: 1) недорозвиток…

АОРТЕКТОМІЯ – повне видалення аорти.

АОРТАЛЬНИЙ – такий, що стосується аорти.

АОРТАЛГІЯ – больовий синдром, в основі якого лежать значні морфологічні зміни адвентиції аорти з утягуванням у процес парааортальних нервових спле тень. А. досить схожа зі стенокардією, відрізняючись від останньої більшою…

АОРТА ЧЕРЕВНА (AORTA ABDOMINALIS; PARS ABDOMINALIS AORTAE) – починається на рівні XII грудного хребця, закінчується на рівні IV поперекового хребця, поділяючись на дві спільні клубові артерії (arteria iliaca communis); від…

АОРТИ ДУГА (ARCUS AORTAE) – продовження А. висхідної; із нижньої угнутої поверхні А. д. відходить кілька тонких галузок до трахеї (rami tracheales) та бронхів (rami bronchiales); із верхньої опуклої частини…

АОРТА ГРУДНА (AORTA THORACICA; PARS THORACICA AORTAE) – галузки А. г. мають незначний діаметр; розрізняють: бронхові гілки (rami brochiales), стравохідні гілки (rami oesophageales), осерді гілки (rami pericardiaci), середостінні гілки (rami…

АОРТА ВИСХІДНА (AORTA ASCENDENS; PARS ASCENDENS AORTAE) – починається із лівого шлуночка цибулиною А. (bulbus aortae), яка складається із трьох пазух (sinus aortae); А. в. розміщена в порожнині перикарда; від…

АОРТА (AORTA) – головна артерія великого кола кровообігу, яка починається від лівого шлуночка серця; розгалужуючись, постачає артеріальною кров’ю всі частини тіла; розрізняють три відділи А.: висхідна частина А. (pars ascendens…

АНЬЮМ – спонтанний дактилоліз; за хворювання людини, при якому спостерігається спонтанна ампутація пальців ніг, рідкісніше рук; у вигляді спорадичних випадків А. зустрічається в тропічних країнах Африки, Центральної та Південної Америки.

АНШЮТЦА (W. ANSCHUTZ) СИМПТОМ – виражений місцевий метеоризм у ділянці сліпої кишки; ознака непрохідності товстої кишки.

АНУРІЯ (ан + грец. uron – сеча) – припинення надходження сечі в сечовий міхур. Види А.: аренальна, преренальна, ренальна, субренальна, рефлекторно-периферична, рефлекторно-ниркова, травматична; А. може розвиватися поступово при хронічних захворюваннях…

АНУРЕЗ – див.: Анурія.

АНУЛЯРНИЙ (лат. anulus – кільце, кілечко) – кільцеподібний; такий, що стосується кільця.

АНУЛОПЛАСТИКА – оперативне зменшення фіброзного кіль ця клапана серця шляхом його гофрування хірургіч ними швами.

АНТРУМОГРАФІЯ – рентгенографія печери соскоподібного відростка після заповнення її контрастною речовиною.

АНТРУМЕКТОМІЯ – хірургічна операція повного видалення соскоподібного відростка. Ai Антрумектомія – це хірургічний процедура, яка включає в себе видалення антрума або антруматичної порожнини, що є пузиркоподібною порожниною в людських кістках…