Глосарій

АНТИКАРЦИНОГЕН – речовина, яка протидіє карциногену.

АНТИКАЛЬКУЛЬОЗНИЙ – 1) такий, що запобігає утворенню каменів; 2) такий, що сприяє руйнуванню каменів.

АНТИІНВАЗИН – неспецифічний інактиватор гіалуронідази, який перешкоджає інвазії патогенних бактерій.

АНТИДРОМНИЙ (грец. antidromein – бігти в протилежному напрямку) –такий, що поширюється в напрямі, протилежному звичайному.

АНТИДОТИ (анти- + грец. didonai – давати) – лікарські засоби, які попереджають чи усувають токсичну дію отруйних речовин.

АНТИДІУРЕТИЧНОГО ГОРМОНУ НЕВІДПОВІДНОГО СИНДРОМ – симптомокомплекс, що розвивається внаслідок секреції антидіуретичного гормону пухлинними клітинами (особливо вівсяноклітинний рак легенів або рак підшлункової залози); може також спричинюватися легеневими розладами та захворюваннями центральної нервової системи; характеризується постійною гіпонатремією, гіповолемією, підвищеним сечовиділенням, осмотичним тиском,…

АНТИДІУРЕТИЧНИЙ ГОРМОН – гормон, який виробляється супраоптичним та паравентрикулярним ядрами гіпоталамусу; депонується задньою часткою гіпофізу; має виражену антидіуретичну та вазопресорну дію. А. викликає затримку води в організмі внаслідок її реабсорбції з дистальних канальців та збиральних проток нирки. Під дією А.…

АНТИДІУРЕЗ – виділення малого об’ єму сечі з високою відносною щільністю і високою концентрацією в ній осмотично активних речовин; А. може розвиватися у відповідь на гіперпродукцію антидіуретичного гормону, при крововтраті, значній втраті рідини; у здорових А. може виникати на фоні…

АНТИ-Д-ІМУНОПРОФІЛАКТИКА – введення анти-Д-ІgG не синсибілізованій раніше Rh-від’ємній матері не пізніше, ніж через 48 годин після народження Rh-позитивної дитини; введені антитіла блокують Rhантиген еритроцитів плода; захищають її від імунізації Rh-А-Д-дитини.

АНТИДІАБЕТИЧНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ – лікарські засоби, що знижують рівень цукру в крові й застосовуються для лікування цукрового діабету.

АНТИДІАБЕТ НЕЦУКРОВИЙ – див.: Гідропексичний синдром.

АНТИДЕПРЕСАНТИ – препарати, що поліпшують стан хворих при різноманіт них психічних розладах, які супроводжують депресію.

АНТИ-Д-АНТИТІЛА – антитіла, спрямовані проти Rh(резус)-антигену; люд ський анти-Д-IgC використовується для усунення сенсибілізації Rh-від’ємної матері Rh-позитивними еритроцитами плода.

АНТИГЕННІСТЬ – сукупність ознак, які забезпечують здатність речовини ви кликати специфічну імунну відповідь та реагувати з продуктами імунної відповіді.

АНТИГЕННА СТРУКТУРА – сукупність всіх антигенів, які властиві всім частинам клітини.

АНТИГЕННА ОДИНИЦЯ – умовна одиниця для оцінки вмісту антигену в досліджуваному матеріалі.

АНТИГЕННА МОДУЛЯЦІЯ – зміна антигенних структур специфічності антигену.

АНТИГЕННА КОНКУРЕНЦІЯ – зниження імунної відповіді на дію тимусзалежного антигена при сумісному або наступному введенні іншого, не спорідненого антигена.

АНТИГЕННА ДЕТЕРМІНАНТА – ділянка поверхні молекули антигена, яка в просторовому аспекті є комплементарною рецепторною зоною антитіла.

АНТИГЕНИ ТРОМБОЦИТІВ – комплекс загальнотканинних та специфічних для тромбоцитів антигенів. Частина загальнотканинних антигенів адсорбується тромбоцитами із плазми крові.